Наприкінці минулого тисячоліття читачі стурбовано запитували: "Невже електронні носії витіснять традиційну книжку?" Але коли Джоан Ролінґ написала "Гаррі Поттера" і її серія романів розійшлася стомільйонними паперовими накладами, це питання втратило свою гостроту.
Сьогодні більш-менш зрозуміло, що електронні носії, принаймні поки що, не створюють кардинальної загрози паперовим книжкам. Проте з’явилися вони не випадково. Гадаю, це Бог так готує нас до далеких мандрівок. Це він підсунув нам ґаджети, щоб ми змогли колись забрати з собою на інші планети свої улюблені книжки, музику, фотографії, картини, - бо як інакше вдалося б це зробити?
Отож доки Ілон Маск ще тільки на півдорозі до інших світів, паперова книжка в безпеці. Однак деякі науковці стверджують, що коли люди нарешті зможуть зачати й народити в космічних умовах нове життя, то таке людське дитя буде схоже радше на знайомий кінематографічний образ "енелятка" - з великою головою, очима на пів обличчя, слабкими м’язами. Для нього, на відміну від нас, такі приємні відчуття, як гортання сторінок, запах паперу, будуть невідомі. І ось, напевно, вже аж тоді й запанує ера електронної книжки.
Але й це не страшно: головне - читати, і не так важливо, з яких носіїв. Бо книжки- це знання й емоції, які, на відміну від щоденного потоку інформації, залишаються з нами надовго.
Видатні українці - хто вони? а чи не кожен, хто не тільки на словах, а й наділі довів свою відданість країні і народу, вже є великим українцем? бо справа не в тому відомий ти чи ні, а в тому чи зробив ти щось добре для України і свого рідного народу. тому кожен, хто справді любить нашу Батьківщину, турбується за її добробуту і майбутнє вже по суті є великим і видатним українцем. та при це все ми також повинні брати приклад з найвідданіших синів і дочок України, які поклали всі свої сили на її визволення і відбудову. це такі люди як Ярослав Мудрий, Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка і Ліна Костенко. шануймо їх і не забуваймо про їх вклад у життя кожної людини нашої країни!
ВИКЛИКИ КНИЖКОВОЇ ЕРИ
Наприкінці минулого тисячоліття читачі стурбовано запитували: "Невже електронні носії витіснять традиційну книжку?" Але коли Джоан Ролінґ написала "Гаррі Поттера" і її серія романів розійшлася стомільйонними паперовими накладами, це питання втратило свою гостроту.
Сьогодні більш-менш зрозуміло, що електронні носії, принаймні поки що, не створюють кардинальної загрози паперовим книжкам. Проте з’явилися вони не випадково. Гадаю, це Бог так готує нас до далеких мандрівок. Це він підсунув нам ґаджети, щоб ми змогли колись забрати з собою на інші планети свої улюблені книжки, музику, фотографії, картини, - бо як інакше вдалося б це зробити?
Отож доки Ілон Маск ще тільки на півдорозі до інших світів, паперова книжка в безпеці. Однак деякі науковці стверджують, що коли люди нарешті зможуть зачати й народити в космічних умовах нове життя, то таке людське дитя буде схоже радше на знайомий кінематографічний образ "енелятка" - з великою головою, очима на пів обличчя, слабкими м’язами. Для нього, на відміну від нас, такі приємні відчуття, як гортання сторінок, запах паперу, будуть невідомі. І ось, напевно, вже аж тоді й запанує ера електронної книжки.
Але й це не страшно: головне - читати, і не так важливо, з яких носіїв. Бо книжки- це знання й емоції, які, на відміну від щоденного потоку інформації, залишаються з нами надовго.