Займенник — повнозначна частина мови, яка вказує на предмети, але не називає їх. Відповідає на питання хто?, що?, який? чий? .
В українській мові займенники характеризуються розрядом, а також у певних розрядах родом, числом, відмінком.Конкретне лексичне значення займенників виявляється тільки в контексті, коли мовець співвідносить їх з певними іменниками, прикметниками або числівниками.За значенням і граматичними ознаками займенникові слова поділяють на три групи:
ті, що співвідносяться з іменниками (відповідають на питання хто?, що?)ті, що співвідносяться з прикметниками (відповідають на питання який? чий?)ті, що співвідносяться з числівниками (відповідають на питання скільки? котрий?)У реченні займенники можуть виконувати різні синтаксичні функції. Вони можуть виступати тими самими членами речення, що й іменники, прикметники, числівники.
Кожна людина має особистий неповторний талант. Хтось гарно співає, хтось дуже реалістично малює, хтось випилює надзвичайні фігурки з дерева, а хтось вміє смачно готувати. Безперчно, кожен має сферу, у якій може похвалитись своїми вміннями. На мою думку, ці таланти просто ще не віднайдені. Якщо краще пошукати, то вони обов'язково знайдуться! Моя співоча пір'їнка - це кулінарія. Здавалося б, що кожна людина вміє готувати їсти.. Але я цим цікавлюсь по-справжньому. Найбільше я люблю готувати десерти. Я вже навчився пекти шарлотку, брауні та слоїки. Цей талант в мене прокинувся не одразу. Але зараз я щасливий, що маю улюблену справу. Тож, якщо ви досі вважаєте себе безталанними, просто краще пошукайте власну співочу пір'їнку!