Жив у бабусі кіт на ім'я Мурко, і був він дуже старий. Якось лежав собі Мурко і грівся на сонечку. Задрімав Мурко, поклавши голову на лапки, тільки хвостом мух відганяє, щоб не дошкуляли.
А на подвір'ї ходило курча, що відбилося від квочки. Пташеня жалібно пищало, але замовкло, побачивши кота.
Підійшло курчатко до Мурка тихенько, та й притулилося котику під бік. Тепло курчаті стало, воно й задрімало.
Мурко відчув, що до його боку щось притулилося. Розплющив очі і здивувався, побачивши таке сміливе курча.
Довго дивився Мурко на курча, не знаючи, що йому тепер робити. Налякати йому курча, або не треба, нехай спить собі під теплим боком? Так нічого не вирішив, та й сам міцно заснув.
Вийшла бабуся на ґанок, побачила цю дивну картину і посміхнулася.
Як варто чинити, зіткнувшись із невихованістю, непорядністю іншої людини? Дуже часто стається так, що поряд з нами опиняється невихована або просто непорядна людина. І як же варто чинити, опинившись поряд із нею? Я вважаю, що ігнорувати некультурну або просто огидну поведінку не завжди можна. Інколи людині варто зробити зауваження. Але зробити це культурно та ввічливо, не лаючись. Проте, перевиховати непорядну людину не завжди можна. Наприклад, згадаймо твір «Собаче серце» М. Булгакова. Скільки б професор не перетворював Шарікова на людину, він нею не став. Так буває не тільки на сторінках твору, а й у житті. Тому, зіткнувшись із невихованою або непорядною людиною треба діяти за обставинами. Одного разу краще промовчати, щоб не наводити гнів на себе, а іншого краще висловити свою думку щодо негарної поведінки. Загалом, краще шукати справедливості та виховувати у собі та оточуючих порядність. Саме тоді людство стане існувати щасливо.
А на подвір'ї ходило курча, що відбилося від квочки. Пташеня жалібно пищало, але замовкло, побачивши кота.
Підійшло курчатко до Мурка тихенько, та й притулилося котику під бік. Тепло курчаті стало, воно й задрімало.
Мурко відчув, що до його боку щось притулилося. Розплющив очі і здивувався, побачивши таке сміливе курча.
Довго дивився Мурко на курча, не знаючи, що йому тепер робити. Налякати йому курча, або не треба, нехай спить собі під теплим боком? Так нічого не вирішив, та й сам міцно заснув.
Вийшла бабуся на ґанок, побачила цю дивну картину і посміхнулася.