Поставити розділові знаки, та підкреслити дієприслівникові звороти. 1. Cipa стіна покрита різнобарвними шматами паперу наклеюваними день у день здираними безладно виглядала як паяц. 2. Колихалися бойові прапори пробиті кулями обпалені вогнем баталій (Ю. Яновський). 3. Потяглись валками дорогі карети запряжені в дорогими кіньми (1. Нечуй-Левицький). 4. У хрустальних галереях соляних колалень ми нишк- ли схвильовано вражені видовищем небаченої краси (Ю. Смолич). 5. Взятий до війська від pіллі вислужив Спориш при лінії одним тягом дваналиять літ (1. Франко). 6. Сержант був біля гармат чітко виконуючи усі накази й команди (За В. Кучером). 7. Виконуючий обов'язки директора на час його відпустки виявили неабияку обізнаність у справах фірми (3 1нтернету). 8. Ольгу ці фрази били, вражаючи в саме серце (За П. Дорошком). 9. Сонце таке собі гарне, як цей степ та небо вмите росою (О. Гончар). 10. Стомлений важкою роботою хлопець на хвилину лягав на канапу чи схилявся над столом (Ю. Яновський). 11. На галявину вискакує з гущини сарна і зачарована чудовим концертом зупиняється (М. Коцюбинський). 12. Уточнюючі члени речення завжди виділяються комами (3 посіiбника). 13. Микита намагався бути якомога стриманішим уточнюючи з Сергієм плани назавтра (1Ю. Бедзик). 14. Заметена снігами хата ледь блимала невеличкими вікнами з-під сивих брів (I, Цюпа). 15. Успіхи в навчанні були вражаючі (3 живих уст).
Ця проста та нехитра квіточка росте усюди: у садочках та палісадниках, у парках та на городі. Навіть інколи зненацька з’явиться посеред шумної міської вулиці, нагадавши перехожим про красу природи. А справжній дім та родина ромашки – у великому різнотрав’ї українського поля.
Маленька ромашка не впадає в око великими розмірами, не має пишних «вогняних» пелюсток. Її не одразу помітиш серед пишних лілей, троянд, жоржин та орхідей. Але проста, скромна краса ромашки все одно незрівнянна. Недарма в літературі ця квітка є символом доброти, юності та скромності.
Кругла серединка квіточки радує око яскраво-жовтим кольором. А прямі пелюстки, які оточують її по колу, біленькі та ніжні-ніжні. Ромашка, неначе маленьке сонечко, вбране у білі шати, усміхається до всіх навкруги.
А яка ромашка пахуча! Вийдеш влітку в український степ та обов’язково знайдеш місце, густо заросле ромашками. Тут метушаться мурахи, співають цвіркуни. Зануришся в букет та отримаєш неймовірну насолоду від його медвяного запаху. Ромашка пахне неначе самим життям та самою родючою землею Батьківщини.
Є багато різних видів цієї квітки: ромашка лікарська, садова, польова, пахуча та інші. Іноді – це маленька самотня квіточка на тонкій стеблині, іноді – ціле поле!
Скромна ромашка є щедрою. Вона лікує людей від багатьох хвороб, дарує солодкий нектар, годує мурашок та комашок- «сонечок». А також наповнює навколишній світ радістю життя!