Діалог матері та сина: -Добрий ранок синку! - Доброго ранку. -Чому ти без настрію? -Мамо можна я не піду сьогодні до школи? - Чому? - Мені там зовсім не подобається? - Чому? Тебе хтось ображає? -Ні. Мені скучно. -Синку завали собі друзів. Ти ж тільки у першому класі. -Само, а якщо зі мною ніхто дружити не буде? -Чому? Будуть. Прийшовши зі школи хлопчик радісний поділився з мамою проведенним днем у школі: - Само дякую тобі велике. - За шо? -За те, що підказала мені друзів мені знайти. -Бачиш як ти швидко друзів знайшов, тож просто завжди вірь у себе і свої можливості. Ти все зможеш.
У кожної людини є свої захоплення. Моє хобі – це найпопулярніша у світі гра - футбол. З дитинства я зацікавлений у цьому виді спорту. Це гарно розслабляє, тренує витримку, швидкість, вправність, кмітливість, допомагає підтримувати форму та повеселитись.
Щодня я зі своїми друзями збираємось на футбольному полі і копаємо м’яч. Пам’ятаю, малими дітьми ми просили у старших дітей пограти з ними, але завжди програвали. Ми знали, що потерпимо поразку, але все одно проявляли ініціативу, тому що азарт цієї гри заманював нас все більше і більше. Мій батько також доклав зусиль, зацікавлюючи переглядами матчів.
-Добрий ранок синку!
- Доброго ранку.
-Чому ти без настрію?
-Мамо можна я не піду сьогодні до школи?
- Чому?
- Мені там зовсім не подобається?
- Чому? Тебе хтось ображає?
-Ні. Мені скучно.
-Синку завали собі друзів. Ти ж тільки у першому класі.
-Само, а якщо зі мною ніхто дружити не буде?
-Чому? Будуть.
Прийшовши зі школи хлопчик радісний поділився з мамою проведенним днем у школі:
- Само дякую тобі велике.
- За шо?
-За те, що підказала мені друзів мені знайти.
-Бачиш як ти швидко друзів знайшов, тож просто завжди вірь у себе і свої можливості. Ти все зможеш.