Контрольна робота з української мови у 10 класі "Орфографічна норма" (тест)
Контрольна робота 10 кл.
Орфографічна норма
(тест)
І варіант
Завдання 1-18 – по 0,
Букву е на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка:
а) вул…чка, оч…рет, ч…мпіон, юр…сдикція;
б) ф..стиваль, гр..чаний, плет..во, в..чоріти;
в) зам..рехтіти, гус..ниця, л..вада, т..раж;
г) ал..горія, скл..піння,ш..ренга, дон..чка.
2. Без апострофа треба писати всі слова рядка:
а) мор..як, за..ява, різдв..яний, м..який;
б) зв..язок, п..юре, б..юджет, духм..яний;
вв) цв..ях, зор..яний, рел..єф, ф..юзеляж;
г) під..йом, зар..яд, карб..юратор, об..єм.
3. М’який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка:
а) голубон..ці, стіл..чик, злаз..те;
б) кін..цівка, крад..кома, чист..те;
в) сіл..ський, наріж..те, дивац..кий;
г) молот..ба, глян..те, пятдесят…
Позначте рядок, у якому допущено помилку в чергуванні приголосних:
а) кавказький, гадяцький, верещати, козацтво;
б) латишський, поштовий, мангишлацький, воронезький;
в) бряжчати, мандрівництво, черкаський, птаство;
г) сільський, розміщувати, самаркандський, висаджений.
Спрощення приголосних позначається на письмі в усіх словах рядка:
а) перс..ні, випус..ний,тріс..нути;
б) аген..ство, капос..ний, якіс..ний;
в) артис..ці, хрус..нути, зас..ланий;
г) влас..ний, ціліс..ний,шелес..нути.
Подвоєні літери треба писати в усіх словах рядка:
а) блаки(т/тт)ю, сестри(ч/чч)ин, пі(д/дд)анство;
б) ста(т/тт)ями, безсмер(т/тт)я, нездола(н/нн)ий;
в) ста(т/тт)ей, подоро(ж/жж)ю, страй(к/кк)ом;
г) народже(н/нн)ий, довкі(л/лл)я, пі(в/вв)ідра.
Літеру з на місці пропуску треба писати в кожному слові рядка:
а) ро..чин, ..формувати, бе..хребетний;
б) бе..перешкодний, ро..колоти, ..тесати;
в) бе..порадний, ..повістити, ..читати;
г) ро..галуження, бе..крилий, ..судомити.
Літеру с на місці крапок треба писати в кожному слові рядка:
а) ..творення, ..котити, ..шивач;
б) ..фабрикувати, ..тяжка, ..пуск;
в) ..чесати, ..кинути, ..цілення;
г) ..тишити, ..терпіти, ..чинити.
Оберіть рядок, у якому з великої літери потрібно писати лише перше слово власної назви:
а) (З,з)елена (Н,н)еділя, (В,в)елика (В,в)ведмедиця (сузір’я);
б) (С,с)вято (Т,т)рійці, (Г,г)олова (В,в)верховної (Р,р)ади;
в) (К,к)онституція (У,у)країни, (П,п)агорб (С,с)лави;
г) (К,к)римський (П,п)івострів, (Ч,ч)орне (М.м)оре.
10. НЕ всі власні назви пишуться в лапках у рядку:
а) будинок відпочинку Зоря, станція метро Контрактова площа, кав’ярня Затишок, готель Золотий колос;
б) журнал Наука і суспільство, Слово о полку Ігоревім, санаторій Медобори, компанія Дженерал моторс;
в) повість Тіні забутих предків, підручник Історія України, пісня Стоїть гора високая, епоха Відродження;
г) газета Бульвар, кінофільм Таксі-2, дискусійний клуб Діалог, оперета Сильва;
д) медаль За відвагу, корабель Титанік, соната Місячна.
11. Укажіть рядок, у якому в одному зі слів допущено помилку під час переносу:
а) яр-лик, якнай-легше, стін-газета, зі-в'янути, са-джанець;
б) І. П.-Котляревський, без'-язикий, дово-джу, по-клик, буль-йон;
в) сер-йозно, нянь-чин, вій-сько, дзьо-бати, вояч-чина;
г) мен-ший, зап'я-стний, товари-ство, ви-мкнути, під-йом;
д) сиві-ють, три-гранний, су-джу.
Разом треба писати кожне слово рядка:
а) пів/Болгарії, пів/сотні, напів/притомний;
б) напів/темрява, напів/чагарник, пів/Києва;
в) пів/апельсина, напів/м’який, пів/години;
г) пів/біди, пів/Америки, напів/землянка;
д) пів/коло, напів/сонний, пів/Туреччини.
Обидва слова треба писати через дефіс у рядку:
а) розлого/крислатий дуб/велетень;
б) мерехтливо/голубе край/небо;
в) барвисто/пахучий лісо/степ;
г) кисло/солодкий чорно/слив;
д) шовковисто/зелений вербо/ліз.
Усі слова пишуться окремо в рядку:
а) з/по/серед, на/передодні, де/на/якому, невідь/чому;
б) під/час, коли/б, хоч/би, скільки/ж/то;
в) пиши/бо, а/то/ж, у/разі, аби/коли;
г) ніби/то, авже/ж, ані/трохи, не/той;
д) ходи/но, все/ж/таки, без/угаву, уві/сні.
15. Літеру і на місці пропуску треба писати в усіх словах іншомовного походження
рядка:
а) Ч..каго, м..шень, соц..олог;
б) Флор..да, нотар..ус, к..моно;
в) Дон К..хот, сандв..ч, ек..паж;
г) Т..бет, лаб..ринт, г..рлянда;
д) Мер..ме, станц..я, шп..нат.
16. М’який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах іншомовного похо-
дження в рядку:
а) квінтил..йон, вол..єр, прес-пап..є;
б) ал..фонс, гіл..йотина, сек..юриті;
в) Джул..єтта, лос..йон, р..юш;
г) він..єтка, бракон..єр, пен..юар;
д) кабал..єро, кал..ян, рез..юме.
17. Позначте рядок, у якому всі прізвища пишуться з йо:
а) Ока…мов, Син…в, Ма…ров, Грач…в;
б) Вороб…в, За…мов, Пана…тов, Руч…в;
в) Корол…в, Солов…в, Хмел…в, Алф…рова;
г) Лихач…в, Парф…нов., …сипов, Горбач…в;
д) Вер…вкін, Корол…в, …лкін, Пугач…в.
Творчість Ліни Костенко — це високий рівень думання, долання висоти, що стала нормою. «Не треба думати мізерно», — ці слова можуть бути девізом творчості поетеси. Гете якось висловився, що жінка, пишучи вірші, не думає про зміст. Вона керується почуттями, а не розумом. Про Ліну Костенко так не скажеш. У її творах і почуття, і розум злиті воєдино.
Ліна Костенко — поет, що пише не про все, а про важливе. Один із напрямків її творчості — це історична пам'ять:
Далекий світ, купецька одіссея,
Хмільне старе вино старовини!
Вона своєю поезією будує мости між минулим, теперішнім і майбутнім.
...Везуть на страту козацького гетьмана Павлюка і його старого товариша Томиленка. Вони готові з гідністю прийняти смерть, але їх мучить думка про те, що разом з ними гине молодий козак Сахно Черняк, який не кинув гетьмана і вирішив умерти з ним заодно. Павлюк і Томиленко вмовляють його тікати, поки є можливість, навіть намагаються зіпхнути з воза, але молодий козак навідріз відмовляється. Павлюка видали ворогові свої, і Сахно своєю смертю хоче спокутувати гріх, який чорною плямою ляже на весь народ. Тому на слова Томиленка — «Нестерпно бути зрадженим. Болить», — Черняк відповідає:
А стерпно бути заодно із тими,
Хто перемовчав, коли вас в'язали?
Та все життя отак про себе й знати,
Що ти не зрадник, ні, Ти не відступник,
Ти, боже збав, не видавав нікого,
Ти просто вчасно очі опустив!
І після цього зватися людиною ...
«Не через вас я іду, а для себе», — сказав, як відрізав, Черняк. Не по-жіночому твердо лунає питання з твору «Циганській музі»:
І що їм всім до того, що корчишся ти з болю?
Щоб так страждать за нього,
Чи вартий цей народ?!
Але ж, але ж, але ж!..
Народ не вибирають.
І сам ти — тільки брунька у нього на гіллі,
Для нього і живуть, за нього і вмирають,
Ох, не тому, що він — найкращий на землі?
Ліна Костенко своїм життям вистраждала цю достойну відповідь. Дійсно, народ, як і матір, не вибирають. Відчувати себе часточкою, брунькою на народному гіллі — це щастя для справжнього патріота.
Поетеса у всіх своїх історичних творах уміє зобразити дідизну так, що вона наближається до нас, сучасних читачів, робиться об'ємною і зрозумілою. І тоді, здається, зникають віки, що розділяли давно минуле і сучасність.
Маруся Чурай — дівчина з легенди. Кажуть, що у XVII столітті жила у Полтаві дівчина, яка не тільки гарно співала, а й складала пісні, які стали народними.
Ліна Костенко у романі «Маруся Чурай» розповіла не тільки романтичну історію нещасливого кохання Марусі Чурай до Гриця Бобренка. Поетеса розкрила перед читачем великий пласт історії. У її творі історичні особи — не статичні фігури. Вони живуть, діють, помиляються і перемагають.
«Маруся Чурай» — це народне життя, строкате і повне, це виснажлива боротьба, це*сама історія промовляє до нас своє живе слово.
Ліна Костенко у своїй творчості часто звертається до історичного минулого України, в якому вона (а разом з нею і ми) шукає і знаходить відповіді на питання, що ставить їх сучасне життя.