якщо б мені випав шанс ігати за мандрівкою будь-якого дослідника я б обрав богдана івана. також він відомий як лаврентій богун. мало кому відомий мандрівник який можливо вніс значний вклад в швидкість розвитку різних наук. так чому я обрав саме його? річ в тому що це людина була родом з івано-франківська саме він був першим українцем який в 1608 здійснив сходження на американський континет, це було офіційно зареєстровано у письмовому вигляді. але він був не просто українським мандрівником який здійснив таку подорож, він був іще чудовим майстром своєї справи. а саме він був спеціалістом з виробницта скла і дьогтю. і саме він заснував перше підприємство з виробництва скла в америці. а як нам відомо скло використовується в різних галузях науки. я пишаюсь своїми земляками які внесли свій вклад в розвиток наук. такі люди як богдан іван мотивують мене на здійснення своїх цілей. якщо йому вдалось зробити так добру та велику справу, неприміно і в мене вийде.
Відповідь:
В мене буде багато відповідей вибиреш.
Край села, біля стежки стоїть самотня закинута криниця. Всякий подорожній не може пройти повз неї. Всіх вона напоїть досхочу.
Вода в ній чиста та прозора. На смак як мед.
Існує давня легенда про неї.
Колись давно забрали в матері єдиного сина в соладати. Довго мати тужила за сином, а потім пішла його виглядати. Довго вона стояла нерухомо і чекала на нього. Так вона і застигла нерухома на місці і перетворилася на стару криницю.
З тих пір і вона завжди вислухає всі туги подорожнього, втомить спрагу.
Ось у моему дворі широко розкинулась криниця Вона оброслася квітами, кущами та іншими рослинами.Ось поряд з криницею росте калина та зацвітає барвінок. А підійшовши до криниці можна відчути свіжі аромати фіалок троянд тюльпанів та побачити молоденького дубка. Криниця уже стара але вода у ній прозора,криштальна.Вона обкладена важкими та великими каменюками,які уже врослись у Землю. Зовнішньо криниця мaє чудовий вигляд. Я дуже часто люблю ходити та потопати у тих чудових ароматах квітів.
Маленький твір - опис на тему "Чекає дощ зірватися щомиті"
Небо стало темно-сірого кольору, без єдиної прожилки хмар. Птахи, вони завжди відчувають наближення дощу, зграями кружляють навколо дахів, наче попереджаючи, що ось-ось піде дощ. Десь зовсім поруч блиснула блискавка і так загуркотіло, немов здригнулася земля. Повітря стало теплим і сухим. І відразу настала тиша: ні шереху, ні єдиного звуку. Чекає дощ зірватися щомиті. Все навколо завмерло в очікуванні перших крапель дощу.