На сьогоднішній людські цінності втратили своє значення, і люди частіше почали замислюватися: чи завжди потрібно відповідати добром на зло? з дитинства бать намагалися привити кожному з нас доброту, чуйність, толерантність. та чи використаєме ми ці якості в житті залежить тільки від нас. кожна людина індивідуальна і має власну думку відносно кожного питання. але все ж людина соціальна істота і різні проблема що виникають у житті частіше всього пов*язанаі з людьми. кожен може відповісти добром на добро. навіть якою б не була злою людина, якщо ви зробите їй користь вона відповість взаємно. та віжповісти добром на зло - вчинок героя., адже все менше і менше людей думають не тільки про власну вигоду я вважаю, що людинна мусить відповідати добром на зло, адже це героїчний вчинок, який ніколи не зіпсує думку про людину.
какой язык считал своим Т.Г.Шевченко. Тарас Григорьевич одинаково много писал как на русском так и на украинском языке , но какой какой язык Кобзарь считал своим? Скажем, «Кобзарь» написан на украинском. А вот вся художественная проза – на русском. Даже знаменитая пьеса из истории запорожского казачества «Назар Стодоля» первоначально была написана на русском языке и лишь потом переведена на украинский. Письма он тоже писал на обоих языках – в зависимости от адресата. Как же определить, какой язык Кобзарь считал своим?
Составитель толкового словаря живого великорусского языка датчанин по происхождению В.Даль как-то сказал: «Ни призвание, ни вероисповедание, ни сама кровь предков не делают человека принадлежащим к той или иной народности. Дух, душа человека – вот где надо искать принадлежность его к тому или другому народу. Чем же можно определить принадлежность духа? Конечно, проявлением духа – мыслью. Кто на каком языке думает, тот тому народу и принадлежит. Я – думаю по-русски.». На каком же языке думал Т.Г.Шевченко? ответить на этот вопрос не представляет ни малейшего труда. Заглянем в те его записи, которые не предназначались для посторонних глаз, которые он вел для себя, – в его дневники. И станет ясно – Шевченко думал по-русски.
з дитинства бать намагалися привити кожному з нас доброту, чуйність, толерантність. та чи використаєме ми ці якості в житті залежить тільки від нас. кожна людина індивідуальна і має власну думку відносно кожного питання. але все ж людина соціальна істота і різні проблема що виникають у житті частіше всього пов*язанаі з людьми. кожен може відповісти добром на добро. навіть якою б не була злою людина, якщо ви зробите їй користь вона відповість взаємно. та віжповісти добром на зло - вчинок героя., адже все менше і менше людей думають не тільки про власну вигоду
я вважаю, що людинна мусить відповідати добром на зло, адже це героїчний вчинок, який ніколи не зіпсує думку про людину.