У лісах нашого краю мешкає чудова тварина. Його легко впізнати по сірій шубці та довгим вушкам. Це зайчик. Іноді його можна зустріти у затишних садах, городах і полях. Хутро в зайчика дуже густе та пухнасте. В шубці звірка є одна особливість, взимку сіра шубка змінюється на білу. Це перетворення дуже корисне для нього, на білому снігу ліса та інші хижаки не побачать білого зайчика. Вуха у нього завжди насторожі, вони виловлюють наймалейший шерох. Та коли він почує небезпеку відразу дає драла. Тільки п`яти виблискують. Зайчик має цікаві звички. Більшу частину життя він проводить ховаючись під кущами. Але як він любить гратися на галявинці зі своїми побратимами! Та він не забуває про обережність. Із їжі зайчик полюбляє всіляке насіння, зерна, бруньки, гілки, ягоди, молоді пагони.
У нашій сімї всі дуже люблють слухати музику. Особливо ураїнську, ми завжди беремо з собою колонку з музикою куди не підемо.Але от моя мама найбільший різних стилів пісень.Тільки її найбільше подобаються пісні Ірини Федишин.Проходячи вулиця я побачиа плакат про її концерт у нашому місті. Дуже зраділа і щодуху побігла поділитися з нею цією новиною. -Мамоо, зовсім скоро приїде буде концерт Ірини Федишин -Яка чудова новина!Обовязково сходимо! -А які у тебе улюблені пісні? -Я обожнюю всі її пісні так як вони такі щирі і приємні до слуху. -А сама улюблена пісня? -Напевно "Долоньки". -І справді така материнська і чутлива.
Відповідь: Дужий, дужати