Це був чудовий день. Мої батьки, як і обіцяли, повели мене в зоопарк. Ми викликали таксі та поїхали. У першому вольєрі ми побачили шимпанзе. Одразу за ними були поні, що весело бігали один за одним. Особливо мені сподобалися кенгуру, що сиділи в своїх мам у сумочках. На території зоопарку є чудове кафе і тато дозволив замовити мені все що я захочу з меню. І я, пропустивши кольрабі та пюре, замовив собі смачне капучіно та морозиво. Після цього ми пішли дивитися на пташок. Особливо мене здивував яскравий какаду. Потім ми сіли у авто та поїхали додому. Цей день я ніколи не забуду.
Всі ми люди та неважливо з якої країни. Ми створені бути на землі та допомагати другим. Та нація та країна може бути різною та всерівно ми маємо поважати один одного та любити їх. Це слово любити ми вже чуємо не раз наприклад у своїй сімї ми любимо тата, маму, братика, сестричку,та бабусь дідусь та і так далі. А чому? Ви не запитували себе? Та причим може бути повно твої батьки подарували тобі життя твої бабусі та дідусі подарували життя твоїм батькам та і т. д. В сімї люблять один одного та ми всі люди та повині любити кожного з нас тому це прислів я для нас "любити людей це-щястя
