Як у нашій родині святкують Різдво (українознавча змістова лінія)
Україна здавна вирізнялася силою віри у Бога і масштабністю релігійних святкувань.
Ще з дитинства пам'ятаю солодкий дух Різдвяних свят. Якось старий сусід розповів, що час народження приблизно п'ять тисяч років від створення світу. Тоді на небі засяяла нова зірка, яка і сповістила людству про народження Христа.
Різдво Христове православною церквою святкується сьомого січня. В Україні це свято набуло суто родинного характеру. У такий морозний святковий вечір люди намагаються збиратися усією родиною лід одним дахом. Наша родина збирається в бабусиній хаті, де пахне піччю та зеленою ялинкою, свіжим хлібом і кутьою. Цього вечора усі забувають про якісь непорозуміння і сутички, вибачають один одному неповагу і кривду. Уся родина активно готується до ушановування такої визначної події.
Мені сподобались не тільки гарні малюнки, а й чудові оповідки, які складала Яринка. Кінець кожної розповіді , мов віночок із квітів, закінчується коротким вступом до нової казочки. Мені хотілось якнайшвидше дізнатись: що ж буде з героями далі?
Події у книзі відбуваються у чарівних історіях, які не залишають читача байдужими, викликають багато емоцій. Я сумувала з Яринкою за ангелом та щиро раділа, коли художниця зробила близнюка. Мені сподобалось як невдоволений Хо-хо змінився через маленьке цуценя. Добре, що спроби сільського голови викрасти усіх бабусиних ляльок закінчились невдало. Переживання у мене викликали втрата голосу у гусака на ім’я Парубок та дивні і некорисні поради, що йому давали, а також полон дівчинки Волошки. Була вдячна двом хлопчакам, бо вони врятували дівчинку. Я знаю , що хмаринки високо-високо і жодна драбина не зможе досягнути до них , але я читала і уявляла собі той чудовий дощ, який оживляє все різними барвами. А який чарівний сон приснився, нарешті, Яринці? Мені теж подобається подорожувати, особливо коли ми з нашою першою учителькою ідемо на прогулянку в парк або їдемо на екскурсії .Я також раділа за дружбу Принцеси та Пірата, троля Ганса і кішки Мусі, Середи та Вареника. А історія про тигра, зебру і крокодила вчить нас добре говорити про інших. Намалював хлопчик Вовчик малюнок , підписав «Злий крокодил» і став крокодил злим, захотів з’їсти розумного тигра та веселу зебру.
Під час читання мене дуже звеселило те, що усі герої книги не постраждали, а навіть дехто дечому навчився. Наприклад, Мишко Бублик. Він зрозумів, що телеманія – серйозна хвороба. Щоб пізнати світ, треба свій вільний час менше присвячувати тільки одному телевізору. Про Мишка я читала у неділю вголос татові, мамі і моєму старшому братові, який полюбляє часто сидіти за комп’ютером. Мені дуже хочеться, щоб мій брат узяв приклад з Мишка Бублика.
Яринка дуже любила складати цікаві історії. Я гадаю, що це була її найцікавіша та найулюбленіша розвага. Я думаю, що вона була б хорошою подругою. Ця дівчинка ласкава, ввічлива, завжди бажає до
Коли я читала, мене охоплювали хороші почуття: радості, цікавості, співчуття, любові. Це джерело знань навчило мене, що важливі дружба, щире спілкування, творчість, справедливість, доброта. Добре, що є такі цікаві твори, і було б добре, щоб і інші діти їх залюбки читали. Пропоную всім дітям прочитати цю книгу та серцем зрозуміти її.