Граматична основа простого речення, як правило, складається з підмета і присудка- головних членів речення (у реченні Я розповідаю підметом є слово я, присудком- розповідаю).
Проте у деяких реченнях (односкладних) вона може бути представлена одним головним членом (Світає. Встаю. Йду. Думаю.)
Речення, в яких є лише граматична основа, називається непоширеними.( Ліс шумить)
Ті, в котрих є хоча б один другорядний член речення- поширеними. (Ніч прийшла в місто).
Речення можуть поширюватися означеннями й додатками, але не обставинами (Глибокі борозни літ (М. Хвильовий)), оскільки обставина передбачає наявність дієслова-присудка. Інколи називні речення можуть починатися вказівними частками ось, от, он (Ось іКаховка (О. Довженко)).
У називних реченнях може бути наявна оцінка предмета чи явища мовцем, що виражається різноманітними частками та окличною інтонацією (От тобі й свято! Ну ймісто! Що за нахаба!)
Називні речення найчастіше вживаються в художньому, публіцистичному і розмовному стилях мовлення (Вечір. Тиша. Зорі).
Баржею,огорожею,межею,душею,Польщею,площею,лівшею,гущею,кашею,сажею,дачею,вдачею,втечею,мишею,тишею,пащею,задачею
Объяснение:
Закінчення залежить від букви на яку закінчується слово(в орудному відмінку однини іменники першої відміни твердої групи мають закінчення -ою,після голосного та апострофа -єю, після букв м'якої та мішаної груп -ею)
1)Я гуляла Польщею і насолоджувалася(насолоджувався) краєвидом.
2)Я гуляла(гуляв) дачею і побачила(побачив) щось підозріле
3)Дівчина йшла баржею
4)З кухні мама йшла з ароматною кашею
Прости я больше не могу придумать предложения)