Діти рано ставали дорослими. Поруч із детячими розвагами впевнино крокувало справжнє житя насичене працею і турботами. Пятирічне дівча колесало меншого братика. Хлопчик був завз’ятим чиредником його могли віддати в науку до майстра. Трохи пізьніше хлопя подавалося на заробітки. Зароблені гроші зрозуміло йшли на користь сім’ї. Та ось юнак голив бороду залишаючи вуса як ознаку козацтва. Батько мав право зазначити Син мій та розум в нього свій. З цього віку хлопець вважався парубком. На парубоцькі громади накладалися обов’язки до старим і немічним впорядкуваня самітних могил прикрашання перед святами храму. Парубоцтво певний рубіж у житті юнака. “Не той козак що на коні а той що під конем” - говорили запорожці. Вони мали на увазі що тільки в біді випробовуєця характер молодого воїна. Юнак не міг стати січовиком неподолавши човном Дніпровські пороги. Невмілого й вередливого відправляли додому
Відредагувать
Діти рано ставали дорослими. Поруч із дитячими розвагами впевнено крокувало справжнє життя, насичене працею і турботами. П'ятирічне дівча колесало меншого братика. Хлопчик був завзятим очередником, його могли віддати в науку до майстра. Трохи пізніше хлоп'я подалося на заробітки. Зароблені гроші, зрозуміло, йшли на користь сім’ї, Та ось, юнак голив бороду залишаючи вуса, як ознаку козацтва. Батько мав право зазначити: "Син - мій, та розум в нього свій". З цього віку хлопець вважався парубком. На парубоцькі громади накладалися обов’язки: до старим і немічним, впорядкуваня самотніх могил, прикрашання храму перед святами. Парубоцтво - певний рубіж у житті юнака. “Не той козак, що на коні, а той, що під конем” - говорили запорожці. Вони мали на увазі, що тільки в біді випробовуєцться характер молодого воїна. Юнак не міг стати січовиком, не подолавши човном Дніпровські пороги. Невмілого й вередливого відправляли додому.
Объяснение: