З давніх давен сім’я є одною з найважливіших суспільних цінностей. На мою думку, родина це найцінніше, що може мати людина. Адже любов, ласку, підтримку близьких людей не можна купити ні за які гроші. Людина, яка проживає в щирій люблячий обстановці вже є щасливою. Нажаль таке щастя доступно не кожному, тому завжди потрібно цінувати своїх батьків, братів сестер та інших членів родини.
Моя родина – це тато і мама, моя сестра та я. Також у мене є бабуся та дідусь. Я с сім’ї сама молодша, але завжди допомагаю мамі по дому. Я навчаюся у школі та займаюся малюванням. Я стараюсь гарно вчитися, щоб моя родина могла пишатися моїми досягненнями. Також мені подобається вивчати іноземну мову, мама каже, що в мене добре виходить розмовляти англійською.
Головний в нашій сім’ї батько, він зазвичай приймає найважливіші сімейні рішення, але він завжди слухає мамині поради. Наш тато підприємець, займається продажами будівельних матеріалів. Хоча батько і багато працює, він завжди знайде час для мене і сестри. Він дуже любить грати з нами та ходити на прогулянки.
Мама працює бухгалтером та має часткову зайнятість, тому в неї на все вистачає часу. Вона дуже смачно готує, пече різні пироги. Завдяки мамі в нашій квартирі завжди прибрано та охайно. З самого дитинства вона привчає нас з сестрою к порядку та чистоті. Мама дуже любить батька і у всьому його підтримує.
Сестра старша за мене на два роки. Вона дуже розумна і завжди допомагає мені з навчанням. Сестра любить проводити час із друзями, активно відпочивати та займатися спортом.
На вихідних ми ходимо всією родиною у різні парки, музеї, кінотеатри, кафе. Я обожнюю проводити час із моїми близькими. Наше дитинство щасливе, і за ми з сестрою вдячні нашій родині. Нас вчать поважати старших, любити природу та цінувати те, що ми маємо.
Объяснение:
Відповідь:
Б) Вона сиділа замислившись
Пояснення:
Не відокремлюються інтонацією й на письмі одиничні дієприслівники, що виступають у ролі обставин дії, які позначають фізичний чи психічний стан або положення в просторі. Такі дієприслівники стоять після дієслова-присудка, до якого відносяться, і набувають значення прислівника.