Влітку я з друзями часто вибирались на природу. Ми брали із собою їжу, влаштовували пікнік. Потім усі грали в м*яча, а я лежала і просто гала за красою природи.
Яке ж тут усе гарне! Блакитна вода річки виблискує на сонці. Хвилі припливають до берега, розбиваються. Так знову і знову. По річці плавають дикі качки. Вони перегукуються між собою. Над водою літають різні пташки, які на секунду спускаються до води, хапають проворними дзьобиками якусь комашку чи черв*ячка і піднімаються в небо.
А наскільки ж чудове тут небо! Воно таке мінливе и незалежне. Спочатку небо здавалось мені блакитним, але потім я розгледіла білі хмаринки. Вони були схожі на різні фігурки. Он хмаринка схожа на коника, там - на квіточку, а ще далі на грушу. Яскраве сонце сліпило мені очі, і я відволіклась.
З іншого боку навпроти річки росли дерева. вони спокійно стояли, ніи насолоджуючись таким чудовим літнім днем. Від найменшого подиху вітру їхні гілочки коливались.
Знизу у травичці я побачла ягідки брусниці і чорниці. Присівши, щоб зірвати їх, мій погляд зупинився на чомусь маленькому та чорненькому. Підійшовши ближче, я зрозуміла, що це був їжачок. Відразу ж мені захотілось взяти його на ручки, крикнути друзям, щоб підбігли сюди. Але все-таки я вирішила не турбувати маленького їжачка і мовчки гала за ним. Він проворними лапками рухався прямо на мене, напевно - мене не бачив. Я зрозуміла, що їжачок повзе до ягідок, і встигла роздивитись його маленьку мордочку з чорними очками та довгеньким носиком.
Відірватись від цього маленького чуда мене змусили друзі. Вони вже досхочу награлись у м*яч, і ми вирішили йти додому.
Усі розмовляли, вселились, а я йшла і думала про цю красу природи. Тож давайте берегти її, щоб і наші діти змогли побачити все те, що бачили ми!
Объяснение:
ответ:І ось пролунав довгоочікуваний дзвінок. Автор цього репортажу веде пряму трансляцію з 8-Б і повідомляє, які відбуваються події. Після того як дзвінок з уроку пролунав, увесь клас підскочив на ноги й кинувся до виходу. У класі настає спокій і тиша. І лише чергові раніше тримають караул на своїх місцях.
Двері несподівано відчиняються, і в клас вривається стривожений Іван. Він радісно кричить і розмахує руками. Учень голосно заявляє: «Вчителька не прийшла». Усі діти починають заливатися радісними криками і вигуками. Новина про те, що вчителька англійської мови не прийшла на урок, вразила весь клас. У пориві щастя Іванко бере мокру ганчірку й цілиться в Гришу. Той відбиває влучний кидок. Нещаслива ганчірка потрапляє в руки Грицька і продовжує слідувати по класу. Тут з’являється хранитель порядку — Давидова, яка поспішає записати імена порушників на окремому аркуші. Але несподіваний кидок мокрою ганчіркою знищив усі старання Давидової.
Клас продовжує веселитися. В арсеналі учнів виявляються всі ганчірки та щітки, які перебували в зоні досяжності. Ребров вперто захищається від нападу дівчаток. Він змушений захищатися палицею, у той час як дівчата і не думають відступати.
Пануючий у класі переполох порушує поява Самойлова, який увесь цей час чергував біля дверей класу. Шум затихає. І з’ясовується, що вчителька прибуде на урок із хвилини на хвилину. Як завжди, інформація Івана виявилася неправдивою. Учні починають гарячково приводити все у нормальний стан. Кожен знехотя повертається до свого робочого місця.
Знову лунає дзвінок. Учителька, не поспішаючи, входить в клас. І так до наступного уроку.
6. Г
7. Б
8. Г
9. В
10. Д
Якось так)