Відповідь: Розрізняють територіальний і соціальний різновиди діалектів. Найчастіше поняття діалект уживають у значенні територіального діалекту, натомість на означення соціального діалекту уживають терміни соціолект або жаргон, арґо, сленг, просторіччя як різновиди соціодіалектів.
Територіальний діалект — різновид національної мови, якому властива відносна структурна близькість і який є засобом спілкування людей, об'єднаних спільністю території, а також елементів матеріальної і духовної культури, історично-культурних традицій, самосвідомості.
Соціальний діалект — різновид національної мови, якому властива відносна структурна близькість і який є засобом спілкування людей, об'єднаних спільним соціальним колом, як наприклад спільною роботою, спортивною командою, гуртком тощо.
Пояснення:
Прийшла в наш ліс чарівниця Осінь. Змахнула вона своєю чарівною паличкою, і стали там відбуватися справжні дива.
Сумовита пора, очей зачарування! Хто не чув ці відомі рядки, що прославляють природу восени. Цей час року було оспівано багатьма відомими письменниками й поетами. Їхні твори наштовхують на роздуми та викликають сумні й романтичні думки. Для цінителів краси природи це, дійсно, чудова пора року. Вона вражає своєю неповторністю і поєднанням розплесканих всюди різнокольорових барв. Переважають у цьому різноманітті жовтогарячі кольори, за що осінь прозвали «золотою». Це красива пора прощання з літом, якою найкраще милуватися в лісі. Там можна гати дивовижне явище живої природи — переодягання в осінні наряди дерев.
Особливо гарною є пізня осінь. Все навколо виглядає так, ніби митець пофарбував природу в жовті, червоні й помаранчеві кольори, залишивши всюди свої фарби. Триває листопад, але багряні крони дерев ще не скинули до кінця зів’яле різнокольорове листя. Зупинившись серед цієї неповторної краси, можна почути, як лунають навколо тисячі різноманітних звуків природи. Це пісні птахів, шурхіт листя, дзижчання комах, подув прохолодного вітерцю. Вже залишилося зовсім не багато часу, і природа порине в довгий зимовий сон.
Відповідь:
Стільки
Н.в стільки
Р.в стількох
Д.в. стільком
З.в стількох
О.в стількома
М.в (на/у) стількох
Вони
Н.в вони
Р.в їх
Д.в. їм
З.в їх
О.в ними
М.в (на/у) них
Себе
Н.в себе
Р.в себе
Д.в собі
З.в себе
О.в собою
М.в (на/у) собі
Абищо
Н.в абищо
Р.в абичого
Д.в абичому
З.в абищо
О.в абичим
Мі.в (на/у) абичому, абичім
Жодний
Р.в жодного
Д.в жодному
З.в жодний
О.в жодним
Мі.в (на/у) жодному, жоднім
Казна-що
Н.в казна-що
Р.в казна-чого
Д.в казна-чому
З.в казна-що
О.в казна-чим
Мі.в (на/у) казна-чому, казна-чім
Пояснення: