Складова частипа характеру порядної людини — прямота, чесність, правдивість, принциповість, відповідальність за слово і діло. У поєднанні цих рис із вихованістю, тактовністю, чуйним ставленням до людей виявляється наша духовна сила, наше піклування про загальне добро.Людину в собі треба будувати. Кожен з нас — своєрідний будівничий, скульптор, який творить самого себе.Праця душі починається з об’єктивної, чесної оцінки самого себе, того, чим ти живеш, що тебе хвилює, тривожить. Це роздуми про те, що ти робиш, про твої успіхи в навчанні. Чого ще треба досягти. Це і здатність співпереживати, перейматися болями інших людей, насамперед матері, батька, повага до інших, до колективу, відповідальність за свої вчинки перед суспільством
В одному чудовому місті під назвою Мовознавство жила одна багата жінка. Звали її Лексика, а багата вона була тим, що мала трьох гарних синів. Звали їх Антонім, Синонім та Омонім. Кожен з них уже мав свою власну родину, проте всі вони жили разом, в одному прекрасному будинку, тільки на різних поверхах.
Найкраще жилося родині Синоніма, бо, хоча він і мав найбільше дітей, проте все в його родині було дружньо та злагоджено, адже всі вони підтримували один одного. І якщо комусь з родини Синонімів було сумно, то всі також були зажурені, невеселі. Або навпаки, коли хтось один сміявся, то всі його підтримували: реготали, заливалися сміхом. Отож хоч і були в цій родині усі з різними іменами, проте такі близькі за характером та вдачею.
У сім’ї Антоніма не все було добре та злагоджено, як у його брата Синоніма. Причиною сварок та непорозумінь були постійні розбіжності в поглядах, адже в родині панувала звичка протирічити один одному. Через це родині нічого не вдавалося зробити спільно. Якщо один працював, то інший обов’язково бив байдики, якщо комусь у родині було холодно і він зачиняв усі двері й вікна, то комусь обов’язково раптом ставало жарко, і він поспішав відчиняти вікна. Так виникали сварки, що доходили аж до бійок. Так і жили Антоніми, весь час маючи протилежне значення.
Та найгірше жилось Омоніму, бо в його родині панувало суцільне непорозуміння. Деякі члени родини мали однакові імена, але були зовсім різними (лист паперу та лист дерева, коса дівоча та коса — гостре знаряддя праці). І якщо батько кликав когось одного із синів, то обов’язково приходив і другий. Ніхто в родині не міг вирішити цю проблему, адже ніхто нічого не розумів — все було так заплутано.
Якось Лексика відвідала своїх синів, зрозуміла їхні проблеми й вирішила до м. Вона викликала своїх сестер — Лінгвістику та Етимологію, щоб ті до з’ясувати значення слів — синоніми, антоніми, омоніми.
Швидко в країні запанував лад, адже з’явилися словники, заглянувши до яких можна було легко зрозуміти значення слова та дібрати до нього синонім чи антонім.Подробнее: http://familytimes.com.ua/kazka-a-s-o.html
Чого ще треба досягти. Це і здатність співпереживати, перейматися болями інших людей, насамперед матері, батька, повага до інших, до колективу, відповідальність за свої вчинки перед суспільством