Весна - вона пробуджує у наших душах найщиріші та найніжніші почуття. Весна - найпрекрасніша та найочікуваніша пора року. Пташки радіють теплу навесні. На водоймах тане лід, сніги поступово тануть, починає пробиватися перша весняна яскраво-зелена трава, бруньки набухають , розквітають перші тендітні квіти, з гір біжать гуркітливі струмки, звідусіль, чути спів пташок. Настала весна – одна з найпрекрасніших пір року, оспівана письменниками та митцями.
Весняне небо – блакитне, бездонне та чисте, і по ньому пливуть білосніжні хмаринки. Весною все навколо нас наповнюється звуками, кольорами, запахами, ароматами і нам стає на душі весело. Звідусіль чутно спів птахів, що повертаються із далеких країв і, здається, зараз розповідають однин одному свої пригоди. Всюди розпускаються весняні квіти – перші фіалки, проліски та кульбаби. Весняний ліс – це надзвичайне за своєю красою та чарівністю місце! У легких ароматах квітів вирізняється перша весняна трава, дерева стоять, неначе закутані в легкому пахучому тумані. Особливо нам до душі, коли розквітають яблука та персики, їхні квіти неначе вирізняються з-поміж інших.
Наша матуся – найкраща господиня. Вона тримає наш дім у бездоганному порядку й дуже смачно готує. Ми з сестрою інколи їй допомагаємо, але керує процесом приготування завжди мати. Але якось ми вирішили здивувати нашу неньку й приготувати власноруч її фірмову страву – млинці з сиром.
Напередодні ми як швидко й вправно готує мати. Тож ми були впевнені, що це не така вже й важка наука. На практиці все виявилося інакше.
Просіявши борошно, ми взялися замішувати тісто. Передовсім ми ретельно просіяли борошно та уважно перечитали рецепт. Згідно із ним треба було перемішати борошно з яєчним білком, кефіром та цукром. Яка тонка, виявляється, робота відмірювання точної ваги інгредієнтів! Нам весь час доводилося додавати то кефіру, то борошна для необхідної консистенції. Але ж у матері цей етап займав, мабуть, кілька хвилин.
Врешті-решт нам вдалося підготувати тісто і ми почали випікання. Невеличкими порціями ми наливали тісто на пательню, яку ми попередньо змастили олією. Щоб тонко й рівномірно розлити рідину на пательню млинців, що й соромно подавати. Але трохи набивши руку, ми випекли височенну гору млинчиків.
Найлегше залишилося на останок. Ми підсолодили сир та загорнули його у млинці. Подавали ми їх на святковій тарелі з медом та варенням. Мати була в захваті від нашої витівки. Але вона й досі не знає, скільки яєчок ми розбили марно, яких зусиль нам коштувало прибрати кухню після наших кулінарних експериментів.