Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях.
Без знання рідної мови обійтися ніяк не можна. І це справді так. Людина, яка не хоче знати рідної мови, руйнує те, що повинно стати фундаментом її особистості.
21 лютого святкується Міжнародний день рідної мови. Цю дату визначено на 30-ій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в жовтні 1999 року, яка наголосила на важливій ролі мови в розвитку освіти, культури, для консолідації суспільства, формування нації і зміцнення держави.
Міжнародний день рідної мови був встановлений з метою вшанування пам'яті загиблих захисників бенгальської мови в Республіці Бангладеш, де 21 лютого 1952 року з нечуваною жорстокістю розстріляли студентів-демонстрантів.
Генеральна конференція ЮНЕСКО проголосила, що щорічно, починаючи з лютого 2000 року, відзначатиметься Міжнародний день рідної мови.
Відзначенням цього дня ЮНЕСКО хотіло привернути світову прогресивну спільноту до безправного становища багатьох поневолених народів, у яких гнобителі намагаються відібрати рідну мову. Проте саме вона є основною ознакою нації, бо формує національний менталітет, є живим свідком історії народу, зберігає його культурні здобутки, є визначальним чинником життя людини і суспільства.
Зараз у світі люди говорять на 6 000 мов, і приблизно половина з них під загрозою зникнення.
Втрата мови — то втрата самобутності. З метою захисту мов та задоволення мовних інтересів національних меншин Рада Європи розробила та прийняла Європейську Хартію регіональних мов або мов національних меншин, яка ратифікована Верховною Радою України 15 травня 2003 року.
В Україні це свято існує з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню російської, інших мов національних меншин України Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.
Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, аматері та бабусі співали колискові! Народ наш сміявся і плакав рідною мовою.
Объяснение:
Літо – така чудова пора року. Це час відпочинку, який ти можеш провести зі своєю сім’єю чи друзями. Погода у цю пору надзвичайно хороша. Тому весь час ти можеш проводити на вулиці.
Найбільше улітку я люблю їздити з сім’єю до лісу. Там ми проводимо надзвичайно чудово час разом. Зазвичай граємо хованки, волейбол, а інколи навіть футбол, коли знаходимо відповідне місце для цієї гри. Ще кожного літа ми обов’язково їздимо на море. Ми там відпочиваємо майже місяць. Це так приємно, зранку вдихнути свіже повітря з моря, покормити дельфінів, та прогулятись на берегу моря. Найбільше мені подобається відвідувати різні водні гірки, та кататись по морю на катамарані. А ввечері покататись на атракціонах, чи просто прогулятись з сім’єю по парку. На морі я зазвичай знаходжу багато друзів, і я надзвичайно сильно люблю слухати їхні цікаві історії про те, в яких країнах вони були. Але на морі слід бути обережним, адже, там небезпечно: незнайоме місто, нові друзі, та не завжди свіжа їжа, мені мама завжди про це нагадує. І на щастя, зі мною на відпочинку не траплялось ще таких неприємностей.
А після моря залишається ще майже два місяця відпочинку, коли можна читати книги, дивитись улюблені фільми, та гуляти з друзями. Я обожнюю літо. І сподіваюсь,що і це літо проведу так само надзвичайно добре, як і попередні,адже плани на літо в мене кожного року надзвичайно подібні.