1)черговий (орфограма: букви е-и, що позначають ненаголошені голосні в коренях слів).
2)боротьба (орфограма: букви, що позначають звуки, які уподібнюють ся).
3)спитати (орфограма: букви з-с у префіксах з-(с-).
4)бджола (орфограмма: букви е, о після ж, ч, ш, щ).
5)нікого, ні в кому і т. ін. (орфограмма: ні з займенниками).
6)вільний, відповідь, учитель (орфограмма: м'який знак після д, т, з, с, ц, л, н, дз, якими закінчується склад)
7)гір-гора, хміль-хмелю, річ-речі (орфограмма: букви о, е, і в коренях іменників).
8)обличчя, рілля і т. ін. (орфограмма: подвоєні букви у коренях слів).
9)пам'ять, бур'ян, але: медвяний, святковий (орфограмма: апостроф)
10)зорепад, атомохід, півгривні, пів-Європи, загс (орфограмма:написання разом і через дефіс складних іменників, складноскорочених слів).
Складне речення, у якому поєднуються різні види зв'язку, називається складним з різними видами зв’язку.
Серед таких речень розрізняють речення із сурядним і підрядним зв'язком та речення із сполучниковим і безсполучниковим зв'язком.
У складному реченні із сурядним і підрядним зв'язком одні частини з'єднуються сурядними сполучниками, а інші - підрядними сполучниками чи сполучними словамиСкладні речення із сурядним і підрядним зв'язком можуть мати різну будову:
- дві або більше частини з'єднані сурядним зв'язком, від однієї з них залежить одна або кілька підрядних: Ти до мене прийшла не із казки чи сну, і здалося мені, що стрічаю весну;
- дві або більше частини з'єднані сурядним зв'язком, від кожної з них залежить одна або кілька підрядних: Щаслива ти, дорого, якою ми ідем, і пісня та щаслива, що в серці ми несем;
- дві або більше частини з'єднані сурядним зв'язком і мають спільну підрядну частину: Коли в лісах іще ревли буй-тури, Даждьбогу сонце приміряло німб і люди чорноліської культури жили, співали, сіяли свій хліб.
Між двома головними частинами, з'єднаними одиничним сполучником чи, або, та (в значенні і), і (й), якщо вони мають спільну підрядну частину, кому не ставимо