М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
marha18
marha18
09.02.2023 06:47 •  Українська мова

8.Разом треба писати всі займенники рядка
А де/хто, де/кого, ніхто, аби/що, яке/сь
Б ні/за/ким, що/сь, аби/який, казна/що
В де/що, де/ким, ні/від/чого, комусь
г Казна/хто, ні/чого, де/з/ким​

👇
Открыть все ответы
Ответ:
castafirs
castafirs
09.02.2023
Мій рідний край Україна! Люблю її понад усе, тому що нема у світі дитя, що не любить матір. Люблю за могутнього діда Дніпро, За кручі по-над ним, за яскраві зірки у небі та палаючі серця її прекрасних українців. Матінко-Україно! Чи є на Землі людина що не може любити свою країну, що може покинути життя у ній, та не переживати за людей у ній? Обіцяю, мамо, коли підросту, буду нести людям віру та правду українську! Знаю, що боляче тобі, бо війна іде. Коли до людей (До тупих людей!) дійде звістка у голову, Що ми всі рівні. Та нема у світі кращої країни ніж рідна. І своїх дітей треба привчати любити Україну!
4,5(69 оценок)
Ответ:
alonsoqureaz
alonsoqureaz
09.02.2023

Лексика мови кожного народу, який розвивається (економічно, політично і т. ін., отже, й духовно), пере­буває в стані більш чи менш суттєвих змін, не тільки со­ціально прогресивних, а й регресивних. На позначення тих явищ, реалій, предметів, які вже застаріли, станов­лять пережиток минулого, використовують архаїзми.

Архаїзми (грец. агсґіаіоз — старий, давній) — застарілі слова, сполучення слів, морфологічні форми слів і синтаксичні конструк­ції, які належать до пасивної лексики, використовуються зрідка з певною стилістичною, функціонально-виражальною метою.

У минулому теперішні архаїзми (серед них і істориз­ми) сприймались як неологізми, вживалися більш чи менш активно. З часом певні колишні реалії та їх назви вийшли з активного вжитку, почали забуватись. Однак здебільшого вони збереглися. На позначення цих реалій з’явились нові, сучасні назви. Часто вони співіснують з колишніми, власне архаїзмами, які використову­ють зі стилістичною метою — для створення історично­го мовного колориту.

Найчастіше виділяють такі групи архаїзмів (власне архаїзмів):

—    лексичні архаїзми. Це різнокореневі застарілі слова-синоніми, які вже витіснено з ужитку: ланіти — щоки, десниця — права рука, грядущий — майбутній, ректи — говорити.

—   словотвірні архаїзми: вой — воїн, велій — вели­кий, миса — миска, пребути — бути.

—   морфологічні архаїзми: гортанію — гортанню, паде — впаде.

—   фонетичні архаїзми: вольний — вільний, глас — голос, піїт — поет, вражий — ворожий, сей — ц

4,7(78 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ