В одному дрімучому лісі України є лісова школа. Туди збігаються всі дітлахи-звірятки на заняття. Вчителькою у школі працює Сова. Вона вчителює у лісовій школі вже близько п’ятдесяти років. Ось лунає перший шкільний дзвоник. Дітки стрімголов біжать на уроки. Зайчик і Лисичка вже на місці. Вони зайняли свої місця за партами та чекають на розпорядження вчительки Сови. Лиш Ведмежатко запізнився на урок. Його до школи привела мати. Але вчителька Сова знає, чому Ведмежатко запізнився. Він щойно вийшов із зимової сплячки і йому важко повертатись до занять. Урок починається. Дітки уважно та старанно слухають вчительку.
Спільнокореневі: дітлахи – діти, ліс – лісова, вчителька – вчителює.
Брехун — собі ворог і людям зло робить (Г. Квітка-Основ’яненко).
2) Мені хочеться показати себе і веселим, і цікавим (Ю.Яновський).
3) Тут кожен сам собі пан, живе за своїм законом (Л.Костенко).
4) Він пам’ятав себе ще від часів потопу (Б. Олійник).
Объяснение:
Зворотний займенник - себе. Він не має роду, числа і називного відмінка; за іншими відмінками він змінюється.