Прислівники творяться такими префіксальним: невисоко, замало; суфіксальним: добре, гарнісінько: префіксально-суфіксальним: по-українськи, наодинці; злиттям основ: ліворуч, босоніж; складанням однакових або близьких за значенням слів: часто-густо, ледь-ледь; перехід інших частин мови в прислівники: жаль, зимою.
Пишуться разом: вуглевидобуток, всесвітньовідомий (як прикметник; якщо ні, то всесвітньо відомий окремо, проте загальновідомий), червоногарячий, снігозатримання, перекотиполе, овочесховище, вічнозелений, одноденний, кораблебудівник, смагляволиций, легкокрилий.
1)Дерево — ім., означає предмет; поч. ф. — дерево; неіст., заг.; с. р., Н. в., одн.; II відм., тв. гр.; підмет. 2)Ріка — імен., самост. змін. част. мови; ріка, заг., неіст., ж. р., Н. в., одн., І відм., тв. гр., підмет 3)Стільця – іменник, поч.ф. – стілець, заг. назва, неістота, змінний, назва предмета, конкретне поняття, однина, чол. рід, родов. відмінок, ІІ відміна, м’яка група, додаток. 4)Пісню—ім., п.ф.—пісня, неіст., заг., ж.р., одн., Зн.в., І в., додаток. 5)НЕДОЛЯ:1)відповідає на питання"що?" 2)жіночий рід,неістота,однина 3)Називний відмінок 4) Перша відміна;мяка група
Прислівники творяться такими префіксальним: невисоко, замало; суфіксальним: добре, гарнісінько: префіксально-суфіксальним: по-українськи, наодинці; злиттям основ: ліворуч, босоніж; складанням однакових або близьких за значенням слів: часто-густо, ледь-ледь; перехід інших частин мови в прислівники: жаль, зимою.