Субота і неділя є вихідними днями для мене. Адже нема навчання у школі.
У суботу мама порається у домі. Я стараюся до й. Можу побігти в магазин, підливаю квіти, складаю помиту посуду, замітаю підлогу. Також у цей день я стараюся виконати усе домашнє завдання, яке задали в школі. Тоді у неділю я матиму більше часу для розваг.
Ось так минає субота.
Мені дуже подобається неділя. Адже це вихідний день для мене.
Домашнє завдання заздалегідь роблю у суботу. Тому у неділю маю багато вільного часу. Зранку моя сім’я іде до церкви. Потім зустрічаюся з друзями. Ми разом проводимо дозвілля. Ввечері всією сім'єю збираємося перед телевізором, спілкуємося або читаємо. У неділю я, зазвичай, більше часу проводжу за комп'ютером, ніж у будні.
Так проходить мій вихідний день.
Наша сім’я має невелику дачу на березі озера. Там часто проводимо вихідні дні.
Я допомагаю батькам поратися на городі. Коли доспіє урожай, залюбки смакую смородину, малину, яблука та груші. Мама варить смачні страви з овочів, які вирощені нашими руками. У вільний час залюбки біжу з друзями на берег озера, плаваю та засмагаю.
Мені подобається проводити вихідний день на дачі.
Неділя - вихідний день для багатьох людей.
У вільний час я бавлюсь на комп'ютері, дивлюсь телепередачі, читаю книжки. Мені подобається комп'ютерна гра «FIFA-2008». Футбол мій улюблений вид спорту. У гарну погоду ми із друзями на стадіоні граємо футбол. По телевізорі дивлюсь футбольні матчі, спортивні програми, мультфільми. Минулої неділі дочитав книжку «Що не день, то субота». У вихідний день я не нудьгую. Проводжу його змістовно та цікаво
Іван Франко назвав поему "Кавказ" "одним величезним вибухом чуття". Справді, імпульсом до написання цього твору стали емоції і переживання автора з приводу подій, що відбувалися на Кавказі, і загибелі в бою його товариша Якова де Бальмена. Саме звістка про смерть друга стала поштовхом до створення поеми. Таким чином, у творі розкривається тема особистого переживання ліричного героя, що переплітається з переживаннями, викликаними політикою геноциду царського уряду на Кавказі.
Автор вдається до прийому перевтілення ліричного героя, внаслідок якого створює монолог колонізатора, що є пародією на царські маніфести, які вихваляли Російську імперію. Колонізатор закликав приєднуватися до імперії, в якій все є і багато чому можна навчитися: "зорі лічити", "гречку сіяти", і програвати людей в карти або "по закону" продавати. Засобами пародії автор в монолозі колонізатора розкриває сутність політики і світосприйняття царського уряду. Так, колонізатор щиро дивується, чому народи не "повинні платити за сонце", а далі вихваляється, що у них все є: МОЖНО ???