- Привіт! Над чим замислився? -Привіт! Та ось, міркую, як краще твір написати. - О! Тобі теж задали твір "Чи завжди треба казати правду"? - Так. Ти як, вже написав? - Написав. Знаєш, у мене виходить, що не завжди. Наприклад, нещодавно мене спитала моя тітка, чи пасує їй сукня. Я сказав"так", хоча мені і не подобалося. Як ти вважаєш, може, треба було сказати "ні"? - Я вважаю, що ти правильно відповів. Ну, зіпсував би ти їй настрій, і що? До того ж, смаки у різних людей різні... - Я теж так вважаю. Але ж я збрехав. - Знаєш, у мене тато - лікар. Так ось, він мені якось розповів, що йому доволі часто доводиться брехати. Їх навіть в інституті брехати вчили. - Як це? - А так. Коли людина тяжко хвора і може померти, їй вкрай потрібна надія. І коли вона питає лікаря: "Я одужаю?", треба їй відповідати "Так", навіть якщо надії майже немає. Тоді людина справді може одужати. А якщо у неї відібрати надію, то вона помре. Тому лікарю доводиться брехати, І, знаєш, тато говорив, що іноді навіть безнадійний хворий може одужати. - Мабуть, не всяка брехня є брехнею. Напишу-но я про це у своєму творі. - Я теж так вважаю.
-Привіт,матусю, скажи,а чому на світі люди стараються завжди казати правду? -Розумієш,доню, правду треба завжди казати,щоб чистою була совість,щоб не мучили проблеми. -Хіба можуть буди проблеми у людини,яка сказала неправду? -Звісно,можуть. Тоді людину мучить совість,вона у школі(на роботі) не орієнтується,виникають проблеми,зароблена погана оцінка. А ти,донечко,завжди кажеш правду? -Так , матусю,завжди. Але у школі Сергійко мене обманув. Я на нього образилася,але він все-таки сказав мені всю правду. -Бачиш,якщо у людини чиста совість,вона неодмінно буде говорити лише правду.
1) В
2) А
3) Б
4) Б
5) Б
6) А
Объяснение: