Хоча я і життєрадісна людина, але вже скоро закінчую школу, в якій провчився майже 11 років. Усі вони відклалися у моїй пам'яті. Я ніколи не думав про школу поганого - усі роки навчання були добрі, веселі, життєрадісні. В мене немає жодної краплі образи ні на кого, хоча і були деякі неприємні ситуації та суперечки. Я сумую за школою, бо вже не буде тих рідних однокласників, улюблених вчителів, які хоч і не завжди гарно ставилися до учнів, але завжди були чесні із ними. Я хочу ще раз пройти цей шлях, а не залишати його вже через декілька місяців. Хочу знову відчути усі ті емоції, які наповнювали мої легені кожний день, проведений в школі.
Сумую я лиш через одне - скоро вже закінчиться моя історія у школі, і нічого не можна буде вдіяти.
Ще з перших класів вивчення іноземної мови, а саме - англійської, я поставила собі запитання - чи справді вона мені потрібна? Вже тільки після того, як я виросла і усвідомила про її значення у нашому житті, можу навести декілька аргументів. Так, звісно, будь-яка іноземна мова не буде просто сидіти у нашій пам'яті, якщо ми самі не знайдемо їй призначення. Будь-яка інша мова дає нам більше можливостей, наприклад, влаштуватися працювати на якусь достойну професію. Ми можемо поїхати у якусь країну, де спілкування з іншими нам набагато полегшить знання мови, на якій розмовляє твій співрозмовник. На роботі ці знання, можливо, потрібні, щоб обслуговувати іноземних клієнтів, або розуміти те, що написано не на нашій рідній мові.
Можу зробити висновок, що завжди іноземна мова потрібна, якщо ти вивчив її досконало, вона дає тобі більше можливостей у житті, долає деякі перешкоди.