Объяснение:
напевно, жоден інший народ, і навіть самі ми, не можемо уявити Україну без нашої милозвучної, барвінкової, материнської, рідної мови. від самого народження ми слухаємо свою мову: мамині перші слова та колискові, перша книжка, перше наше слово сказане українською мовою. саме розмовляючи нею ми можемо підтримати, потішити, чи навпаки, образити когось. і не варто думати, що мова наша не гарна, що є кращі, адже вона оспівана багатьма поетами і письменниками нашого народу. і як казав найбільший з них:" чужого научайтесь, і свого не цурайтесь"
1.
Друзья — огромный пеликан и маленький котёнок — подружились в заповеднике. Обычно они встречаются после рыбной ловли. Пока пеликан ловит рыбу, котёнок сидит на берегу. Но вот птица с добычей выбирается на сушу. Раскрывает свой клюв и широко растягивает мешок под ним. Тут котёнок не теряется. Он быстро забирается в клюв и лакомится рыбой. Однажды к пеликану неожиданно подошел человек. В это время котёнок сидел у птицы в клюве. Пеликан затолкал котёнка в глоточный мешок, сомкнул клюв и взмыл в воздух. Птица делала над озером круг за кругом, пока человек не спрятался в кустах. Тогда птица опустилась и раскрыла клюв. На землю важно вышел путешественник-котёнок.
Раскрывает свой клюв и широко растягивает мешок под ним.
2.
Раскрывает свой клюв и широко растягивает
.
мешок под ним.
(сказуемое обозначается так :)
3.
нар. подл. глаг. нар. прил.
Обычно они встречаются после рыбной
сущ.
ловли.
4.
Бало́вать, заня́та, торты́, ста́туя.
Дальше незнаю извини фуух..
(Можно лучший ответ)
На мою думку, гармонія в людському житті можлива. Щастя – річ не дуже зрозуміла, принаймні не дуже тривка. А ось душевна гармонія є більш зрозумілою: це стан, коли людину ніщо занадто не тривожить і вона спроможна спокійно робити власну справу. Проте, звичайно, щастя й душевну гармонію можна поставити поруч: у них є чимало спільного.
Як отримати щастя? До якого божества звернутися, аби у твій внутрішній світ увійшла жадана гармонія буття? Нарешті, що робити, щоб щастя не просочилося крізь пальці, не перетворилося на сум та душевний щем?
Людина, яка кожної миті свого життя виконує свої природні людські обов'язки, має більше шансів бути щасливою, ніж та, у якої немає ані обов'язків, ані бажання їх мати. Звідси й треба, на мій погляд, починати роздуми про щастя. Жити у світі дорослих непросто, але той, хто є поміркованим і витриманим, завжди заслуговує поваги.