Не можу зробити синтаксичний розбір речень.
Одна умова є між нами: якщо ти мій надійний друг, умій прийняти грізні злами, в яких скресає вільний дух (М. Руданський).
Виконайте синтаксичний аналіз речення.
Садок уже одцвівся і густо вкрив землю білими пелюстками. Вітер потроху щодня вигортає їх на шлях, і коли вночі їде якась приблудна машина, вони рожевим валком котяться за нею слідом аж до мосту і там падають у річку ( Г. Тютюнник).
Виконайте синтаксичний аналіз речення.
І стало легше дихати, і серце забилось радісно у молодих, ще дужих грудях, і шлях йому найлегший шлях, додому, на Україну, між люд трудящий та нелукавий; і не було такої сили в світі, яка б його спинила на цім шляху ( В. Шевчук).
Виконайте синтаксичний аналіз речення.
1. За все, що маю, дякую тобі, за все, що маю і, що буду мати, ночами сняться зорі голубі і вишні білі на причілку хати (М. Лук’яненко).
Виконайте синтаксичний аналіз речення.
2. Передвечірня далина, весняне червоноводдя на луках та прощальні гуки сонячної заграви, що поволі стихають, завжди будять у мені щось святе, і тоді я розумію і люблю язичників, їхню релігію таку близьку людській душі (Г. Тютюнник).
Виконайте синтаксичний аналіз речення.
Аж отепер, як став я батьком сам. І час прийшов стрічать і проводжати, я знаю ціну тим святим сльозам, які тобі судилося спізнати. (М. Лук’яненко).
Виконайте синтаксичний аналіз речення.
У вузенькому провулку, що веде до базару і куди лише на годину-півтори в день зазирає сонце, навколо двох машин, що зчепилися бортами, товпиться юрба зівак (Г. Тютюнник).
Виконайте синтаксичний аналіз речення.
Я вимкну світло, й запалю свічу, і принесу із саду пізні квіти, і дощ до ранку буде шепотіти святі слова, які я промовчу.
Виконайте синтаксичний аналіз речення.
Широким скляним потоком плинула ріка й налітала на камінні зубці, поміж яких застряв корінням наперед дуб-велет, а потік бурунив, спадав униз, де також стриміли камені (Ю. Мушкетик).
Виконайте синтаксичний аналіз речення.
Наступила та передвечірня пора, коли повітря стає джерельно-прозорим і навіть якісь не помітні досі тоненькі дубчики, що там і сям стриміли у заплавах, набрали соковитих контурів і непорушно відбилися на воді, створюючи враження бездонної глибочини
(Г. Тютюнник).
Виконайте синтаксичний аналіз речення.
Звідси, від цього острівця землі, й починається Вітчизна – близька й неосяжна, єдина в світі.
