Настала зима. Все навкруги було покрито пухнастим, сріблим снігом. Я вийшла на прогулянку, взявши з собою санки. Моя подруга вже чекала мене біля воріт мого дому. Ми пішли шукати місце, де можна було б покататися. Ідучи по дорозі ми весело розмовляли, розповідали одна однії цікаві історії. Несподівано перед собою ми побачили зимовий сад. Він був чарівний. Дерева, лавки все - все було покрито снігом. Якісь сивий дідусь сидів на одної з ціх лав, та милувався навколішньою красою. Ми підійшли поближче і я зрозуміла, що бачила десь ций сад. Він наснився мені сьогодні, від цієї здогадки в мене перехопило подих. Крижана борулька впала прямо перед нами і я прокинулась. Насправді це був лише сон і я ще не прокидалась
Хто не робить - той не їсть. Не можна жити на Землі, не виконуючи ніякої роботи. Кожна людина має якісь доручення, які повинна виконувати. Діти - не виключення. Вони маленькі і їх справи справи теж можуть бути маленькими, але значущими. Вони можуть і собачку вигуляти, і посуд помити, і попрати свою білизну, до приготувати їжу. Так, це не такі значні справи, як досягнення дорослих. Але, якщо малеча зробить це, то батькам буде легше. А якщо не захоче, буде сидіти перед телевізором, або за комп'ютером, то краще не буде нікому, тільки гірше, адже це дуже негативно впливає на здоров'я. Отож, краще маленька справа, ніж велике ледарство. Набагато краще!