- Юначе, підкажіть, будь-ласка, як доїхати до обласної лікарні.
- Я можу провести Вас до тролейбусної зупинки, якщо хочете.
- Дякую, Ви дуже люб’язні.
- Ви, мабуть, уперше в нашому місті?
- Ні, але була тут дуже давно й погано орієнтуюся.
- Вам подобається місто?
- Не дуже. Багато шуму та зайвої метушні.
- Невже й будівлі на цій вулиці не подобаються?
- Будівлі дуже подобаються. Особливо старовинні.
- Так, сучасні будинки одноманітні, серед них небагато цікавого. А ось і потрібна Вам зупинка. Їхати треба п’ятим маршрутом, лікарня якраз на кінцевій зупинці.
- Щиро вдячна Вам! З Вами було приємно поговорити. До побачення!
Оберігати довкілля нині закликає багато хто. У першу чергу політики різного штибу і рангу, які цим самим набирають бали для майбутніх виборів, науковці, журналісти, вчителі. Про нищення природи можуть погомоніти навіть бабусі, які збираються на лавочках.Проте є люди, які тихо, спокійно і впевнено роблять для збереження природи більше, аніж цілі інститути. Вони навчають цього дітей, бо саме їм, сьогоднішнім першокласникам, доведеться в майбутньому виправляти помилки минулих поколінь, що призвели до численних природних катастроф. З 2001 року в Івано-Франківськый області успішно функціонує науково-методичний проект «Довкілля» Івано-Франківщини», який розробила і впроваджує Оксана Мариновська, кандидат педагогічних наук, доцент обласного Інституту післядипломної педагогічної освіти.Автором цієї нової педагогічної технології є доктор педагогічних наук, професор, директор науково-методичного центру інтеграції змісту освіти АПН України Віра Ільченко з Полтави.Особливістю курсу «Довкілля» є те, що він веде дитину до пізнання себе як частини природи і свого народу. Як казав колись відомий філософ Г. Сковорода: «Пізнай природу, пізнай свій народ, пізнай себе». Тому не випадково наскрізним у цій освітній програмі є національно-патріотичне виховання. Бо через пізнання навколишньої природи діти починають любити малу батьківщину, а через неї — всю Україну.Цим самим «Довкілля» формує цілісну свідомість маленької людини, яка згодом відповідатиме за майбутнє рідної землі. У неї з’являється ціннісне ставлення до себе, до світу, що грунтується на почутті любові до кожної живої істоти. Але для того, щоб любити живе довкілля, треба зрозуміти його та жити у злагоді і з ним, і з собою. У такий б реалізується принцип екологічного реалізму, орієнтований на розвиток високого рівня екологічної культури підростаючого покоління.Крім того, проект передбачає підготовку вчителів до роботи в умовах оновлення змісту шкільної освіти, де дуже важливим є впровадження нових курсів. Це — «Моє довкілля» у дитсадках, «Я і Україна. Довкілля» у 1-4 класах, «Природознавство. Довкілля» у 5-6 класах.Для того, щоб педагоги області могли працювати за новою освітньою моделлю, вони проходять відповідну підготовку, беруть участь у семінарах-практикумах та творчих групах.«Як свідчить практика, — каже О. Мариновська, — вчителі охоче обирають новий навчальний предмет. Тільки в Косівському районі на сьогодні за цією програмою, незважаючи на труднощі впровадження, працює 50 класів. А всі негаразди пов’язані здебільшого з низьким рівнем навчально-матеріальної бази. Адже на цих уроках діти вчаться здобувати знання про природу самостійно. Їм демонструють різні види корисних копалин, разом з учителем маленькі школяр гають за ростом кімнатних рослин, досліджують, чи є повітря в ррунті, і т. д.».Але сама п. Оксана та її однодумці — великі оптимісти, бо за «Довкіллям» — майбутнє. Бо ж недаремно учителька початкових класів з Калуша О. Бухвак розшифрувала назву нової педагогічної технології так: «Дорожи, Оберігай, Вітай Красу істинну, Людям Любов’ю Явлену».
Сонце повільно осяяло землю і світоло.сорри если не правильно ♥️