Відповідь:
1. Коли ми поверталися з лісу, уже сутеніло (М. Стельмах).
2. Від річки пахне різким духом притихлої, настояної на теплій кризі й болотних випарах води (Ю. Збанацький).
3. У мене й досі від шаленого буревію шумить у вухах (О. Гончар).
Безособовими (рос. безличными) називаються такі дієслова, які означають дію або стан, що відбувається без участі будь-якої особи: Весніє вже, пахне по підгір'ю мигдалем, але ще холодно і штормить щодня (О. Гончар).
Безособові дієслова означають природні або стихійні явища (розвидняється, вечоріє, засніжило) та фізичний або психічний стан людини (не спиться, лихоманить).
Безособові дієслова мають форму середнього роду в минулому часі й умовному не сиділося, вистачило б) і форму третьої особи однини в теперішньому та майбутньому часі (світає, смеркатиме).
Пояснення:
1. Ні голубого неба, ні димчатих лісів на горизонті, ні картинних вітряків на сільскому вигоні - нічого я не бачив.
2. Ріка біжить і з сонцем грається і відбиває небеса.
3. Ах, як усього багато: неба, сонця, веселої зелені.
4. Усе навколо: дерева, птахи, люди - сповнене весняної пружності і нестримної сили.
5. І гори, і долини, і поля, і сади були залиті чистим, прозорим, білим світлом.
6. Усе(підмет) іде (присудок), але не все(підмет) минає(присудок) над берегами(обставина) вічної(означення) ріки(додаток).