Ми не уявляємо нашого столу без запашного хліба. В нього вкладено багато клопіткої праці людей різних професій. Хлібина приходить довгий шлях з лану до наших домівок.
Спочатку селекціонери виводять здорове та якісне зерно. Потім готують землю та засівають його на неосяжних просторах. Поливають. Доглядають. Зерно проростає. Незабаром заколоситься нива золотим колоссям. Тоді до роботи приступає комбайнер. Він за до великої машини збере дорогоцінне зерно, відділить його від полови. Верткий млин змеле його на муку. У хлібопекарнях з неї спечуть смачні хліб, булки, коровай. Вони появляться на полицях наших магазинів.
У хліб вкладено багато праці. Є хліб – не бути голоду. Тому бережно ставтесь до хліба!
Щоб зробити хліб, потрібно посадити пшеницю ще восени. Пшеничка зійде і стане ніби маленька травичка. Взимку вона буде спочивати під пухким та теплим снігом. А навесні, коли сніг розтане, вона знову почне рости і ми будемо чекати доки вона зросте та достигне.
Наприкінці літа починають збирати врожай. По полю їздять комбайни, збирають зерно і завантажують його в автомобілі, які везуть пшеницю на тік. На току пшеницю сушать та відправляють на хлібоприймальні пункти, де переробляють її на борошно.
Борошно везуть на хлібозаводи де замішують тісто, розкладають його по формах та випікають хліб. Після цього готові паляниці прямують до магазину, де ми їх і купуємо.
1Д,А
2Б
3Г
4В