«Сім’я» – це слово ми чуємо щодня, з самого раннього дитинства. Більшості дітей пощастило народитися саме в сім’ї, де є мама і тато. Хтось виховувався лише з одним батьком – мамою чи татом, у «неповній» сім’ї. Хтось з дітей, на жаль, сім’ї був позбавлений повністю, батьків йому замінили вихователі та нянечки дитячого будинку.
Чому відбувається так, що діти виявляються кинутими власними батьками? Чому дуже часті розлучення між молодими людьми? Чому слово «сім’я» не має в сучасному суспільстві великої значимості, цінності? Люди настільки забули про те, що вони можуть бути дітьми і батьками, про те, що потрібно продовжувати людський рід, що це стало державною, загальнонаціональною проблемою.
Що ж позначає це поняття – «сім’я»? У тлумачному словнику ми знаходимо визначення: «Сім’я: група близьких родичів, що живуть разом». Крім того, там є ще й таке визначення: «об’єднання людей, згуртованих спільними інтересами». Отже, «сім’я» – це близькі родичі, які живуть разом і яких об’єднують спільні інтереси. Які це інтереси? Тільки лише матеріальні? Я думаю, що ні. Вірніше, в першу чергу, не так, якщо мова йде про справжню сім’ю.
У «справжньої» сім’ї самим головним об’єднуючим початком є любов, любов людей один до одного. А якщо люди люблять один одного, то вони приймають своїх родичів такими, які вони є, приймають і бажають їм добра. У справжній сім’ї завжди приймуть і вислухають, завжди пробачать і спробують збагнути.
Кожна людина колись навчалася у школі. Мій дідусь досі пам'ятає імена своїх учителів та іноді зустрічається зі своїми шкільними друзями. У ці моменти він любить згадувати свої роки навчання, як було тоді цікаво, навіть незважаючи на те, що це були тяжкі післявоєнні роки. Зараз школа займає дуже важливе місце в моєму житті. Тут мої улюблені вчителі і найкращі друзі. У нас дуже дружній клас. Ми допомагаємо один одному і майже ніколи не сваримося. Я люблю ходити на різні екскурсії зі своїми друзями і з нашим класним керівником. Це найкраща вчителька. Вона дуже розумна і може розповісти багато нового. Я не соромлюся звернутися до неї з питанням чи проханням. Мені дуже подобається навчатися в моїй школі. Адже вона найкраща в усьому місті. Коли замислюємося над цим питанням, то розуміємо, що насправді школа для кожного з нас значить дуже багато. Кожного ранку, йоли прокидаємося, так не хочеться йти до школи, але це на перший погляд. Мабуть, кожному з нас просто хочеться ще трішечки поспати, а потім — до школи. Що ж на мене чекає у школі? А чекає дуже багато. Це і друзі, і улюблені предмети, і вчителі, більшість з яких мені дуже подобається. А ще я дуже люблю шкільні свята. У нашій школі свят, мабуть, більше, ніж у будь-якій іншій. І це добре, адже життя, як кажуть, це не тільки будні. Особисто я дуже сумую без школи під час канікул. З одного боку, з’являється дуже багато вільного часу, а з іншого — так не вистачає цікавих уроків, веселих перерв... Я думаю, що із впевненістю можна сказати: «Школа — наш другий дім». На щастя, саме це я і відчуваю. Якщо хтось зі мною не погодиться, то сподіваюсь — це тимчасово. Я бажаю кожному з нас йти до школи із задоволенням, а повертатись із знаннями та гарним настроєм.
«Сім’я» – це слово ми чуємо щодня, з самого раннього дитинства. Більшості дітей пощастило народитися саме в сім’ї, де є мама і тато. Хтось виховувався лише з одним батьком – мамою чи татом, у «неповній» сім’ї. Хтось з дітей, на жаль, сім’ї був позбавлений повністю, батьків йому замінили вихователі та нянечки дитячого будинку.
Чому відбувається так, що діти виявляються кинутими власними батьками? Чому дуже часті розлучення між молодими людьми? Чому слово «сім’я» не має в сучасному суспільстві великої значимості, цінності? Люди настільки забули про те, що вони можуть бути дітьми і батьками, про те, що потрібно продовжувати людський рід, що це стало державною, загальнонаціональною проблемою.
Що ж позначає це поняття – «сім’я»? У тлумачному словнику ми знаходимо визначення: «Сім’я: група близьких родичів, що живуть разом». Крім того, там є ще й таке визначення: «об’єднання людей, згуртованих спільними інтересами». Отже, «сім’я» – це близькі родичі, які живуть разом і яких об’єднують спільні інтереси. Які це інтереси? Тільки лише матеріальні? Я думаю, що ні. Вірніше, в першу чергу, не так, якщо мова йде про справжню сім’ю.
У «справжньої» сім’ї самим головним об’єднуючим початком є любов, любов людей один до одного. А якщо люди люблять один одного, то вони приймають своїх родичів такими, які вони є, приймають і бажають їм добра. У справжній сім’ї завжди приймуть і вислухають, завжди пробачать і спробують збагнути.