Для кожної людини найсвятішим, найдорожчим є той край, де вона почула перші звуки колискової матері, де милувалася мальовничою природою. Для нас Україна з її славною історією та трагічною долею є рідною. Пишаємося тим, що наша Батьківщина ніколи не поневолювала інші народи, а тільки мужньо захищала свої кордони від жорстоких загарбників.
Кожен, хто вважає себе патріотом України, повинен відстоювати честь Вітчизни, її матеріальні, культурні надбання, природні ресурси, саму природу, землю, воду, повітря.
Звертаюся до однолітків із закликом дбати про майбутнє країни. Бо тільки від нас залежить доля України та її народу, який заслужив вільне, багате й щасливе життя на рідній землі. Настав нарешті час, коли ми можемо зняти панцир смутку, туги, неволі. Наша безмежна любов повинна заграти веселкою над воскреслою державою у самому центрі старої матінки — Європи.
- Алло Тарасику!
- Це не Тарас, а його мама. ( тато )
- А можете покликати його до телефону.
_ Ні, його вдома нема він пішов на тренуванні з боксу.
- А де проходить тренування?
- У вашій школі.
- Добре тоді я зустріну його!
- А навіщо?
- Він мені позичав книжку тиждень тому а я хворіла (в)
- Добре Тарас одразу після школи піде додому зустрінеш його!
_ Але я точно не знаю де ви живете, тому я буду чекати його біля школи.
Гаразд!
Але якщо я його не зустріну скажіть щоб він мені подзвонив.
- добре Іване!
Дякую.
Нема защо! допобаченя
Допобачення