Прочитайте текст і виконайте завдання 1─ 6.
[1] Своєрідним жіночим оберегом в Україні завжди був віночок. [2] Його виплітали з різних квітів від весни до осені. [3] Останнім у році був віночок із золотавого кленового листя. [4] До вінка впліталося багато різних квітів з лікарськими властивостями: ружа і деревій, безсмертник і любисток, волошка і ромашка, незабудка і цвіт калини. [5] Почесне місце у вінку належало деревію. [6] Трав’янисту рослину ще називають деревцем. [7] Його насіння розносить вітер на велику відстань. [8] Воно невибагливе до навколишнього середовища. [9] Деревій є символом нескореності у вінку.
Завдання 1─ 6 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильну відповідь
1. Стиль тексту
А художній Б розмовний
В публіцистичний Г науковий
2.За типом мовлення текст є
А описом з елементами розповіді
Б розповіддю з елементами роздуму
В розповіддю
Г описом
3.Засобом міжфразового зв’язку 1 і 2 речення є
А синонім Б спільнокореневе слово
В сполучник Г займенник
4.Засобом міжфразового зв’язку 5 і 6 речення є
А синонім Б спільнокореневе слово
В сполучник Г займенник
5. У ССЦ речення поєднані
А ланцюжковим зв’язком Б паралельним зв’язком
В ланцюжковим і паралельним
6. Тематичним реченням є
А 1 Б 3
В 4 Г 9
Завдання 7─ 10 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильну відповідь
ІІ рівень
7.Складне речення з різними видами зв’язку є в рядку
А Якщо придивитися до квіточки каштана, то можна помітити на ній барвисті плями.
Б Щодалі хвиля більшала, проте козаки були байдужі до неї: не первина їм в море ходити.
В Я довго лежу і слухаю, як дзвонить у такт дзвонів степу моє серце.
Г У верховіттях вітер колобродить, сумує стежка дичками внатрус.
8. Складне речення із сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язком є в рядку
А А малі хлопці йшли з рукавицею, у якій повно зерна: пшениці, жита, ячменю, вівса, гороху.
Б Уже травень засвітив свічки каштанів білі, і йде в квітках весна у рідному краю, я так його люблю, що передать не в силі в закоханих словах усю любов мою.
В Над річкою, в чистім полі, могила чорніє; де кров текла козацькая, трава зеленіє.
Г Нині кожен має бути людиною в людстві, щоб кожним нервом відчувати його болі і тривоги.
9. Складне речення із сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язком є в рядку
А Одного весняного ранку, коли під моїм вікном брунькував фіолетом бузок і на ранніх яб¬лунях розпускався рожево-білий цвіт, я вийшов з хати на подвір'я і став як зачарований, - у саду дзвінко витьохкувала якась незнайома мені пташ¬ка.
Б Дехто і мене пізнає - догадуюсь по не¬сподіваних окриках позаду; чим я більше набли¬жаюся додому, тим тяжче стає від ваги тих не¬сподіваних тривожних окриків.
В Удень я здригався, коли чув за собою тінь від людини, з огидою слухав ревучі потоки людського життя, що мчали назустріч, як дикі коні.
Г У п'ятницю, перед самою війною, сон мені приснився: вийшла я з хати, стала на взгір'ї, а вни¬зу наш Дніпро і Кошова поєдналися, розкинулися, як небеса прозові.
10. Складне речення із безсполучниковим і підрядним зв’язком є в рядку
А Село також у тумані, але з гори видно, як сонце прудко біжить десь із поля.
Б День той ткався і ткався із різних настроїв, у яких переважав радісний, та
подеколи до нього долучався і сумний.
В Так це ім’я прилипло до Івана, пізніше письменник додав до нього прізвище
Черемшина, яке взяв від назви річки Черемош.
Г Сиплеться, осипається листя, гнуться, горбляться берези, плаче і посміхається крізь сльози осінь і натрушує журбу на мою наболілу душу.
Григір Тютюнник називає своє оповідання "Дивак". Подібні слова звучать з уст дітей, дорослих на вигоні, навіть рідного діда. З тлумачного словника читаємо, що дивак — людина з дивною, незвичною поведінкою; яка відрізняється своїми поглядами, діями від оточення. Саме такою назвою автор не згоджується з односельцями Олеся, а підкреслює особливий внутрішній світ малого героя. На мою думку, бути не таким, як усі – це не значить бути гіршим!
Не зрозумів Олесиних слів гурт дітей на льоду, бо любив бешкетувати. Не збагнула творчого натхнення учня стара учителька Матильда Петрівна, бо вчила за програмою, яка не передбачала індивідуальності. Дядьки на вигоні називають Олеся дивакуватим, бо вже пристосувались до нелегкого життя, несправедливості та неправди. Рідні люблять хлопця, але і дід не розуміє внука. Прокіп ображає тварин, не гребує взяти чуже, його настанови вчать пристосовуватися до життя.
Серед усіх персонажів відчуваємо, що тільки мати по-справжньому на стороні Олеся. І не тільки тому, що він її син. Бо ким би не став хлопець, коли виросте, він залишиться доброю та співчутливою людиною, не завдасть болю та шкоди. Головна думка в тому що саме люди добрі та щирі, як Олесь, небайдужі до чужого болю, стають волонтерами, добровольцями, роблять світ добрішим й справедливим.
Объяснение: