ответ: За значенням займенники поділяють на 9 груп:
1. Особові: я, ти, ми, він, вона, воно, вони.
2. Зворотний: себе.
3. Відносні: хто, що, який, котрий, скільки (для ЗВ*ЯЗКУ частин складного речення).
4. Питальні: хто? , що? , який? , котрий? , скільки? ( ТІЛЬКИ в питальних реченнях).
5. Заперечні: ніхто, ніякий, ніщо, нічий, ніскільки, нікотрий.
6. Присвійні: мій, твій, ваш, наш, їхній, свій, її, його.
7. Вказівні: цей, той, стільки, такий.
8. Означальні: кожен, інший, жоден, весь, всякий, сам, самий
9. Неозначені: дехто, дещо, деякий, хтось, якийсь, будь-хто, будь-що, будь-який, абихто, абищо, абияк, хтозна-що, казна-що, казна-хто, що-небудь, хто-небудь.
я повністю підтримую думку м.рильського про те,що ми маємо любити природу. але любити природу -- не означає тільки милуватися нею і використовувати лише для свого задоволення.
"я люблю природу, отже, -- володію нею", -- помилково говорять байдужі,корисливі люди. не можна бути егоїстом у ставленні до неї.
на сьогоднішній день у нашій країні досить серйозна екологічна проблема. ми щоденно зрубуємо ліси, цим самим забруднюємо атмосферу, а статистика показала,що територія сміття на україні дорівнює території однієї данії. і, використовуючи природні багатство(і говорячи при цьому про любов до природи), ми вбиваємо своє життя і життя наступних поколінь.
ми всі -- частинка природи, і наше майбутнє залежить від того, як ми по-справжньому будемо любити її!
любімо природу не для себе,
любімо для неї !
детальніше - на -
На другу осінь учитель перейшов у друге село. Одного дня, розпустивши школярів, він вернувся у свою хату, сів одпочити. Наступав холодний та сумний осінній вечір. Надворі негода, дощ, а в хаті учителя тепло й привітно. Книжки рядками стоять на поличках, на столі ясно горить лампа. Стомлений вчитель довго ходив по хаті, часами зупинявся коло вікна, прислухався, як гуде й завиває вітер, як дощ порощить по вікнах; далі сів за книжку, чита. Трохи згодом чує — щось грюкнуло у прихожій, забалакало. Одхиляє двері, аж коло порога старець сивий стоїть, руку простягає. Коло грубки хлопчик-поводир треться, теплого місця шукає, обірваний такий та труситься так. Придивляється вчитель до хлопчика. Знайоме щось: чубок кучерями, щічки кругленькі...
Займенником називається самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки та кількість, але не називає їх.
Объяснение: