М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
FreddyGa
FreddyGa
14.07.2022 16:42 •  Українська мова

1. Аналіз складного речення (тип складного речення, кількість предикативних частин, відношення і зв’язки між частинами, засоби вираження відношень і зв’язків).
2. Характеристика підкресленого слова (сполуки) як члена речення.

1. Чиї це чари, він не знав, але тут вони були присутні, хтось зачарував усе це
(Ю. Покальчук).
2. Сонце то визирне з синюватої набухлої хмари, то сховається, як мати, що
грається в піжмурки з своєю дитиною-землею (В. Винниченко).

👇
Открыть все ответы
Ответ:
irinarassohina1
irinarassohina1
14.07.2022
Бути амбітним і досягти неабияких висот у житті - це, безумовно, добре. Таких людей усі поважають. Але є люди, які заслуговують на повагу не менше, хоча їхні досягнення не такі великі і помітні. 

Наприклад, усі поважають науковця, що зробив важливе відкриття, архітектора, що побудував гарне місто, керівника, що налагодив виробництво. Але не слід забувати, що цим людям допомагали тисячі й тисячі людей - лаборантів,  будівельників, робітників, і без їхніх зусиль неможливо було б обійтися. Ці люди робили свобю роботу чесно й добросовісно, вони внесли свій вклад у велику справу. Тому вони безумовно заслуговують на повагу.  

До того ж, у кожної амбітної та успішної людини була мати, що доклала багато зусиль, щоб виховувати свою дитину як слід, і це їй вдалося. Це - її велике досягнення, але ж про це ніхто не знає. Я вважаю, що матері завжди заслуговують на повагу, бо без них було б важко вирости справжньою людиною.
4,6(19 оценок)
Ответ:
Dinez8
Dinez8
14.07.2022
Одного разу дівчинка знайшла поранену пташку .Це був остайній тиждень осені . У дівчинки була дуже добра душа , вона вирішила забрати пташку додому. Пройшов день , другий  , пташці ставало краще та й краще . 
   Коли дівчинка пішла в магазин пташка мов промовила :
 - Дякую, ти так про мене піклувалась , але мені потрібно летіти!  
Тоді ще й було відчинене віконце , пташка вилетіла та й побачила , що на дворі скоро зима. Їй потрібно ще набрати їжі , знайти житло.
   І от вона побачила горобину , ніхто не забрав ще її плід. От і пташка вирішила літати туди кожен день і там снідати , обідати , вечеряти. 
   Одного дня пташці почулось ніби горобина сказала 
- Привіт , давай дружити!
- Давай , - відповіла пташка
4,4(18 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ