Чи замислювалися ви за швидкоплинність життя ?Чому життя так швидко йде ?Яка його мета ? Хто я ? Звідки взялося все ? На ці питання ,на двоь немає однозначної відповіді,кожен сам відповідає на ці питання в думках ,а якщо спитати оточуючих ,друзів або родичів чого вони хочуть ,вони нічого конкретного не скажуть ,поважають це зайвим говорить іншим .Але питання в чому ,звідки взявся всесвіт та люди ?Нажаль ,якщо нас раптом не стане ,нічого не зміниться ,світ був ,як до нас ,так і після нас ,але все одно один без одного ми ніщо ! Якщо нам об'єднати зусилля ,бути друзями ,не бажати зла іншим ,то це й буде мир ,але не все так просто ,люди повинні розуміти ,щоб був мир ,ми повинні щось робити ,поступатися ,адже не може бути тільки так як хочеш ти ! Будь ласка ,люди ,памятайте разом ми сила
Буква «отпочковалась» от І в проектах украинской орфографии середины XIX века[1]. По форме совпадая с двухточечной буквой «И десятеричное» церковнославянского и раннего гражданского русского письма, украинская Ї отличается в значении, употреблении и взаимодействии с надстрочными знаками:
церковно-славянское и русское Ї были по сути лишь орфографически обусловленными вариантами буквы И (употреблявшимися перед гласными и Й), в звучании же не отличались от И;
добавление к церковно-славянскому и русскому Ї любого надстрочного знака (например, ударения) убирало точки; украинское же Ї даже с ударением точки сохраняет.
В украинской (особенно западной) орфографии конца XIX — начала XX века буква Ї использовалась также в качестве «сильно смягчающей» І после согласных, часто обозначая в этих местах звук [и], развившийся из ятя (хлїб, дїд, нинї, цїлий). В позднейшем украинском правописании от такого употребления буквы Ї отказались, но в русинском эта норма
Объяснение:
норм так?
Відповідь:
1. Андрію Валерійовичу, Галино Федорівно, Валерію Михайловичу, Геннадію Микитовичу, Михайле Петровичу, Володимире Олександровичу, Олександре Григоровичу, Богдане Олеговичу, Зінаїдо Костянтинівно, Ніно Арсентіївно, Мар'яне Назаровичу, Зінаїдо Петрівно, Оксано Тарасівно, Дмитре Михайловичу, Людмило Михайлівно, Володимире Петровичу, Алло Григорівно, Віталію Петровичу, Олександре Сергійовичу, Дмитре Івановичу, Григорію Савичу.
2. Галино, Галю, Галинко, Галочко.
Михайле, Мишку, Михасю, Михайлику.
Ольго, Олю, Олюсю.
Анастасіє, Насте, Насточко, Настонько, Настусю.
Юрію, Юрку, Юрасю, Юрасику.
3. тітко, тітонько, тіточко. Племіннику, племінничку, племіннице. Похреснику, похресничку, похреснице. Кузино, кузиночко, кузинонько. Братова. Зятю, зятику, затьку. Куме, кумасю, кумцю, кумо, кумасю, кумонько.
4. Андрію
листоношо
студенте
пане водію
друже
кохано
громадянине
поводирю
пане професоре
пане суддя