гарний-хоч картину малюй,хоч з лиця воду пий; безліч-хоч греблю гати; сумний-мов у воду опущений; щезнути-як скрізь землю провалитися; дивитися-не спускати очей,їсти очима; злякатися-взятися страхом,душа завмерла,кров у жилах завмерла; загордитися-задерти носа; утекти-дати драла,накивати п"ятами,дати ногам волю; сміятися-сушити зуби; перестаратися-передати куті меду; замовкнути-прикусити язика,ні пари з уст,набрати в рот води; переляканий-як з хреста знятий; мало-як кіт наплакав,моі заячий хвіст; дрібний-як макове зерно; бути першим-грати першу скрипку; дуже далеко-на край світу.
Слова об'єднуються в групи (ряди чи гнізда) за значенням та будовою: учити, учитися, учитель, учителька, учительство, учительська, учительський, учень, учнівство, навчання, навчальний, заучувати, переучувати, недовчити, завчити, завчений та ін. Такі групи слів називаються спорідненими, або спільнокореневими словами.
Корінь — це спільна частина споріднених слів, яка виражає їх загальне значення. Такою спільною частиною наведеного ряду слів е-уч- (-вч-). Вона й виступає коренем кожного з цих слів. Отже, для виділення кореня у слові треба дібрати споріднені слова.
Слід відрізняти справді споріднені слова від неспоріднених. Наприклад, у групі слів водяний, підводний, заводнити, заводити, розводити, доводити, заводський, заводчани виділяється спільна частина -вод-. Чи є вона коренем для всіх Цих слів? Ні, бо не всі ці слова за значенням споріднені. Тут маємо три групи споріднених слів: 1) водяний, підводний, заводнити — корінь -вод-, що в слові вода; 2) заводити, роз-водити, доводити — корінь -вод-, що в дієслові водити; 3) samt водський, заводчани — корінь -завод-, що в слові завод.
Объяснение: