М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

. Просте речення є в рядку:
A) Виявилося, що про його маму ці люди чули багато хорошого .
Б) Жадна земля випила за літо сонце,
і воно стало бліде .
B) Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя .
Г) Які ясні дитинства чари!
2. Однорідними членами ускладнене речення:
A) Після тривалих лютих морозів прийшли, нарешті, теплі весняні дні.
Б) Вітер віє, віє, мліє, навіває срібні сни (О. Олесь).
B) Блискучі срібні лемеші зорювали незайману землю (3. Тулуб).
Г) Зайдеш в гарячий літній день до нашого дубового гаю і відразу ж про спеку забудеш (Ю. Збанацький).
3. Неправильний вислів вжито в рядку:
А) з ініціативи студентів; В) ніяковіти перед дорослими;
Б) говорити по-українськи; Г) не заради корисних цілей.
4. Обставина мети є в реченні:
A) Сиву голову шануй, аби й сам такої нажив (Народна творчість).
Б) Кам'яніє Чорнобиль під серцем, як в душі материнська сльоза (Б. Демків).
B) Сонце лило на мене таку силу гарячого світла, що я міг осліпнути (В. Винниченко).
Г) Казка вкладає в мої уста слово, до якого дослуховуються земля і вода, птиця в небі й саме небо (М. Стельмах).
5. Тире між підметом і присудком ставиться в реченні:
A) Поле залите молочно-синявим світлом (В. Винниченко).
Б) І щуку кинули — у річку (Л. Глібов).
B) І молитви твої гарячі — всує... (М. Старицький)
Г) Вовків боятися — в ліс ше ходячи (Народна творчість).
6. Двокрапка перед однорідними членами і тире після них ставиться в реченні (розділові знаки пропущено):
A) Наближення зими в усьому серце чує і в шелесті листків і в вітрі і в стежках (В. Сосюра).
Б) Все бачить поет у широкім роздоллі і небо і море красу-світову і людям співає він пісню свою (Леся
Українка).
B) Луки гори пишні сади все зелене й принишкле (О. Гончар).
Г) Власне діло було так я рішуче стояв за те щоб перебратись на той бік Дніпра пройти в степи і там нанятись
(В. Винниченко)

7. Установіть відповідність між підметом у реченн його вираження.
1) Займенник.
2) числівник
3) іменник
4) дієслово
А. Декілька кущиків конвалії можна перенести в сад (З журналу).
Б. Лиш боротись — значить жить (І. Франко
В. Знову на землю падають грушки (М. Стельмах).
Г. Ось одна відкотилася до самих ніг (М. Стельмах).
Д. Ми крила бур, ми велетні, ми день (В. Сосюра).
8. Установіть відповідність між присудком у реченн його вираження.
1) Простий дієслівний; А. Як я можу розбить свою мрію! (Б. Сосюра)
2) іменний складений; Б. У двір швидко вийшов якийсь дядько (В. Винниченко).
3) простий дієслівний, В. Ось і канікули!
виражений фразеоло- Г. Повінь на Дніпрі цього року була грізна (77. Панч).
гічним зворотом; Д. Штрафи посипались на заробітчан як із рукава
4) дієслівний складений.

9. Установіть відповідність між реченням і другорядним членом, який воно містить.
1) Додаток; А. Село обрамлене веселкою-дугою ( Дорошко).
2) обставина; Б. Я так люблю сіяти! (О. Довженко)
3) означення; В. Ішов захожий тихо, нога за ногою (Панас Мирний).
4) прикладка Г. От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади
(означенення) Д. Любов — не пожежа, займеться — не погасиш

👇
Ответ:
mariyasidorova1
mariyasidorova1
25.05.2020

1. Г

2. Б

3. Б

4. А

5. Г

6. Б

7. 1. Д 2. Г 3. В 4. Б

8. 1. А 2. Г 3. Д 4. Б

9. 1. Д 2. В 3. Г 4. А

Объяснение:

4,7(67 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Kiss1009
Kiss1009
25.05.2020
2. Мати, розчарована поведінкою сина, довго не могла заснути. 

 Дієприкметниковим зворотом називають дієприкметник разом із залежними від нього словами.


Іменники, що мають форму однини і множини: тінь, олівець, піч, дощ,  палка, лекція, поїзд, м'яч, школа, інститут, магазин, буряк, бур'ян, край, вість, дівча, сирота, плече, друкарня, сім'я, слухач, каша, темп, сир, коло, писар.

Іменники, що мають тільки форму множини: ворота, окуляри, шахи.

Іменники, що мають тільки форму однини: вода, гордість, телеграф, любов, розвиток, сметана, папір, гіпюр, полум'я.

Іменники з конкретним значенням: тінь, олівець, вода, ворота, піч, дощ, палка, лекція, телеграф, поїзд, м'яч, школа, інститут, окуляри, шахи, канікули, сметана, магазин, буряк, бур'ян, край, вість, дівча, сирота, плече, друкарня, сім'я, слухач, каша, сир, папір, коло, писар, гіпюр, полум'я.

Іменники з абстрактним значенням: гордість, любов, розвиток, темп.

Іменник - це частина мови, яка означає предмет і відповідає на питання хто? що? 
4,6(31 оценок)
Ответ:
Tapoocek
Tapoocek
25.05.2020

Світоглядні уявлення

Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.

Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.

У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.

Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.

Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.

Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.

4,6(53 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ