Ще вчора світ здавався замурзаним, незатишним і брудним. Він немов був намальований грубими сірими мазками. Вночі вирувала буря, разом з вітром з міста злетів весь бруд і кіптява. А зі світанком місто стало зовсім іншим - ошатним, білим і пухнастим. Візерунчасті і легкі сніжинки іскряться, кружляють, танцюють в морозному повітрі. На місто повільно і велично опускається сама красуня-зима в своєму білосніжному уборі. Вона роздає білий одяг всім бажаючим. І ось вже напнула білу хустку стара церква на пагорбі, причепурилися в білі хутра ялинки в парках і яблуні в садах, перлами прикрасилися берізки. Весь світ став трохи чарівнішим, пахнучи розрізаним кавуном. У такі дні самому хочеться стати іншим - білим, м'яким і пухнастим.
Відповідь:❤️❤️
Пояснення:
Коли я йду лісовою стежкою зимової пори, я відчуваю легенький, прохолодний вітерець.
Навкруги я бачу мальовничий пейзаж зимньої пори. Як усі дерева укриті білим снігом, а все навкруги заворожує своєю красою.
Завжди коли я іду по такій стежині думаю про неймовірні ялинки ,які поміж усіма деревами залишилися зеленими. Мене завжди заворожує краєвид лісової стежини надвечірньою порою, тому що все стає неймовірно гарним.
Я завжди стараюся ходити частіше такими лісовими стежками.
орфографічного, єізідвду