На уроці, присвяченому опрацюванню художнього твору, вчитель має дбати не тільки про пізнання дітьми навколишнього світу через аналіз тексту, а й про виховання глибоких і стійких почуттів, про високу культуру емоційного, чуттєвого сприймання. За до художнього твору учитель може мобілізувати на розв'язання цих завдань психіку дітей і водночас активізувати й розвивати їхній інтелект. Але вдається це лише за тієї умови, якщо він сам глибоко відчує силу художнього твору і зуміє використати її на уроці так, щоб емоційний заряд не минув дитячих сердець.
Звичайно, ця робота нелегка. Вона вимагає від учителя застосування відповідних знань теорії і практики виразного читання як найефективнішого засобу естетичного впливу, взагалі естетичного виховання через літературу. Успіх учителя залежить насамперед від обов'язкової і правильної підготовки до кожного уроку, яка має включати в себе попередню роботу над твором (опрацювання тексту відповідно до сприймань та аналізу його з дітьми), а також визначення загальної мети уроку, організацію й проведення його відповідно до сучасних вимог радянської педагогіки.
Забезпечити правильність читання твору, а це значить і правильність сприймання його змісту дітьми, а потім і правильність аналізу, може тільки серйозний, непоспішний попередній аналіз тексту. Учитель заздалегідь повинен знати, як читатиме твір, як аналізуватиме його з дітьми. У зв'язку з цим попередня робота над текстом поділяється на такі два етапи:
1. Визначення ідейно-виховної та художньо-естетичної цінності твору.
2. Окреслення завдань читця і аналізу твору з дітьми.
У світі навколо нас багато всього цікавого та захоплюючого. Кожен може знайти собі щось до душі. Не можна весь час працювати, навчатися або займатися чимось корисним. Іноді необхідно відпочивати і займатися чимось таким, що подобається виключно тобі. Захоплення людини – це те, що вона робить не тому, що треба, а тому, що їй це подобається. А інколи це захоплення може перерости у справу усього життя – людина через своє хобі знаходить себе у мистецтві або в науці. Деяким хобі допомагає у складну для нас хвилину – поринувши у захоплюючу справу, можна зменшити психологічний вплив тої чи іншої події на становище людини. Існує багато речей, які викликають у мене інтерес, проте серед них я хочу виділити малювання.
Малювати я ніколи не вчилася . Я почала малювати , коли була ще маленькою. Мама з татом дуже часто дарували мені фломастери різних кольорів , кольорові олівці і красивий білосніжний папір для малювання. Мені подобалося зображувати на чистому аркуші: рослини , тварин , іноді людей. Тому я нерідко сама робила листівки для мами і тата.
Однак , перші мої малюнки були не найкращими . Дещо виходило криво , дещо взагалі не виходило. Але я завжди продовжувала малювати . Тепер ,коли я навчаюсь у коледжі , мені здається , я малюю добре. Мої роботи висять на стінах у моїй кімнаті .Мені подобається, що під час малювання я залишаюся сама та можу сконцентруватися на тому, що роблю. Цікаво, що хоча це кропіткий процес, поки малюю, я дійсно відпочиваю. Малювання - це саме те, що допомагає мені заспокоїтися, відсторонитися від навколишнього світу і жити по-іншому, жити у світі творчості і нескінченної краси. Але я уточню, я зовсім не професіонал своєї справи, я тільки початківець-любитель. Я люблю робити те, що мені подобається, а значить, з часом у мене буде виходити все краще і краще. І чим би ви не займались, ця справа повинна давати насолоду та втіху, надихати на нові життеві досягнення, наповнювати натхненням, давати сили на подальші справи. Саме тому я створила цей блог , щоб кожен зрозумів , що навіть якщо ти не професіонал в якійсь справі ,ти все одно повинен розвиватися і працювати в цій сфері .