Я був у багатьох містах, країнах, бачив такі художні витвори осіні, проте найгарніша у рідному краю. Вона має запах кострів, коли палять сухе лисття, збирають піздні яблука та груші. Найулюбленніший мій час, коли починаються холодні, проте дуже сонячні дні. Проміння пробивається через залишки золотого лисття і від цієї картини, по іншому не назвати цю красу, просто захоплює дихання. Так пестить слух тихий шелест лисття, зовсім не такий, як у іншу пору року, здається, що він шепоче:" Зустрінемось весною, друже...". Навіть, коли починаються дощі я радію, бо це можливість нікуди не бігти, а насалодитись моментом сповна. ня:
1.Лиха доля чекала втікача: його оддавано в некрути, засилано на Сибір, катовано канчуками, тавровано, мов худобу, або з оголеною напівголовою, збитого, збасаманеного, одсилано в кайданах назад до пана, знов у неволю, на панщину… 2.Сотки, тисячі нещасних попадалися до рук козакам — і мусили випити гірку до краю. 3.Плутаючись у високих бур'янах, пролазячи попід кущами, що тісно посплітались у сій занедбаній частині панського гаю, вони долізли врешті до води. 4.Не полегша на серці, не одміниться доля... 5.Чи то під впливом прощання й Соломіїних сліз, чи внаслідок реакції по пережитих турботах, його обгорнув жаль.
Відповідь:
Я був у багатьох містах, країнах, бачив такі художні витвори осіні, проте найгарніша у рідному краю. Вона має запах кострів, коли палять сухе лисття, збирають піздні яблука та груші. Найулюбленніший мій час, коли починаються холодні, проте дуже сонячні дні. Проміння пробивається через залишки золотого лисття і від цієї картини, по іншому не назвати цю красу, просто захоплює дихання. Так пестить слух тихий шелест лисття, зовсім не такий, як у іншу пору року, здається, що він шепоче:" Зустрінемось весною, друже...". Навіть, коли починаються дощі я радію, бо це можливість нікуди не бігти, а насалодитись моментом сповна. ня: