В одномумісті жили два маленьких горобчики Чик та Чирик. Дуже любили вони вихвалятись один перед одним.
Одного сонячного ранку горобчики знову почали вихвалятись. Чик, гордо піднявши голову, сказав:
- Подивись, яке в мене гарне пір'ячко. Воно так і виблискує на сонці.
Чирик відповів:
- Та ти тільки поглянь, які у мене ніжні крильця, тендітний хвостик. Я набагато кращий від тебе.
Чик аж закричав від таких слів. Між горобчиками почалась сварка, яка невдовзі переросла в бійку.
За маленькими хвальками, хитро примруживши оч гав великий чорний кіт Мурко. Чик та Чирик бились так, що аж летіло пір'я. Кі тихенько підкрався і швидко стрибнув за здобиччю. Вхопив горобчиків за хвостики. Перелякані пташенята почали вириватись, і таки полетіли. У Мурка в лапах залишилися лише їхні хвостики. Посідали бідолашні на паркані і мовчать. Нікому не хочеться більше вихвалятись, та і немає чим.
З того часу горобчики жили дружно. А якщо і кортіло деколи похвалитись, то одразу згадували про свої хвостики, які залишились у Муркових лапах.
Для нашої сім'ї не може бути нічого смачнішого в спекотний літній день, ніж освіжаюча холодна окрошка. Цей суп любимо всіма членами нашої великої родини, а особливо мною і батьком.
Ми з татом і сестрою допомагаємо лише різати овочі, яйця, м'ясо або ковбасу. Найчастіше мама, чаклуючи над каструлею з супом, намагається дотримати традиційний рецепт. Тому в якості бульйону для окрошки вона використовує квас. Саме він надає страві солодкувато-терпкий смак.
Втім, іноді мама може дещо порушити правила і приготувати окрошку, наприклад, на кефірі. В такому випадку суп буде мати незвичайний білий відтінок, і за смаком він вже більше стане схожий на щі або щавельник.
Я люблю окрошку в будь-якому її вигляді: приготовлену на квасі або кефірі, з м'ясом або вареною ковбасою. Мені дуже подобається, коли додатково в суп мама кладе дрібно нарізане куряче яйце і нашатковану свіжу зелень.
Це дуже корисне блюдо, в ньому зібрані овочі, м'ясо і молочні продукти
Объяснение: