З водою жарти погані. Зразу за селом буде поріг, то ти не ходи через нього, потонеш. Тут навіть у високу воду на моторах тонуть. Як побачиш попереду підвісний міст через річку, то, не доходячи до нього, приставай до берега. Попроси мужиків, вони до перенести твоє чудо.Обноситись мені не хотілось, і не тільки через лінощі, тут ще й гонор заговорив. Як можна було не скористатися з нагоди випробувати себе і корабель у по-справжньому небезпечних умовах? Побоюся - потім ніколи не прощу собі. Нічого не сказавши старому, попрощався і поволі поплив, внутрішньо настроюючись на випробування. Небезпека збільшувалась ще й тим, що по річці несло колоди, на порозі вони ставали сторч, перекидались. Якщо така колода впаде на човен, вона потрощить його на друзки. За кілька кілометрів до Зарєчинська почався сплав лісу. На валунах порога і вздовж берега - скрізь завали з колод. Не залишаючи часу на роздуми і вагання, я швидко вивів човен на стрижень. Виждавши, поки між колодами, що пливли, утвориться прогалина, кількома дужими гребками кинув човен у напрямку порога. Останнє, що я встиг помітити на березі, - це люди, які, розмахуючи руками, бігли від мосту до води. Коли човен ковзнуло вниз, у мене захопило подих. Вал з розгону вдарив у спину, і я втримався тільки тому, що міцно вперся ногами в палубу. Вода перекотилася через човен, і він знову пірнув носом униз. Мене ще раз обдало водою з голови до ніг, а потім човен пішов перевалюватись із хвилі на хвилю, дедалі менше черпаючи її носом…
Яка краса на вулиці!Теплого осіннього кранку,сонце постукало мені у віконечко. Я одразу встала з ніжного ліжка і вирішила зробити гарячу каву. День минав,а я вирішила прогулятись різнобарвним осіннім парком. Гуляли молоді батьки з маленькими карапузами в колясці,похилі люди з своїми домашніми улюбленцями та закохані пари. Я була одна, з чашкою теплого лате і навушниками у вухах.Було так добре і легко,що я навіть не помітила,як настав вечір. Сонце заходило за обрій. Небо було палаючо-рожевим. Я вирішила зробити кілька фото неба на свій телефон. Прийшовши додому, я хотіла переглянути кілька серій улюбленого серіалусеріалу,але... Але подзвонили у двері. На порозі стояв мій друг Паша. -Привіт,Ніко!Я купив смачненького,тому гайда дивитись твій улюблений "Рівердейл" - Ну,Пашо,ти як завжди. Несподівано і приємно. Після перегляду,ми багато розмовляли. -Як минув твій день?-запитав мене Павло. -Чудово. А знаєш чому? -Чому? -Бо осінній день видався чудовим. А осінній вечір...Взагалі,просто кайф!Бо прийшов ти. Несподівано він просто поцілував мене. Я просто була щаслива.
Объяснение:
По складах:
Да-ле-ко
Склад слова:
•Дал- корінь
•ек, о- суфікси
•Далеко- основа
По складах:
Со-ро-ми-ть-ся
Склад слова:
Сором- корінь
ити- префікс
с- суфікс
я- закінчення
Соромитис- основа