Її очі бувають різними: здивованими, радісними, сяйливими, частіше сірими, іноді - зеленавими чи блакитнуватими.(двоскладне) Коли приношу гарну оцінку, добре виконую якусь справу чи обираю правильне рішення (означено-особове), в тих очах спалахує задоволення (двоскладне). Тоді здається (безособове), що гордість за мене ось-ось вихлюпне назовні (двоскладне). Коли ж мій день не вдався (двоскладне), довелося пережити біль чи розчарування (безособове), за віями хлюпоче співчуття (двоскладне). Тоді мамі хочеться поглядом підтримати мене і перебрати на себе мої невдачі (безособове). Минатимуть роки (двоскладне), ми змінюватимемося (двоскладне). Але точно знаю (означено-особове): у маминих очах ніколи не зможуть прочитати одного - байдужості (неозначено-особове).
Объяснение:
жирним виділені присудки, їх підкреслювати двома лініями
Слово — сильна зброя. Та, як і будь-яка зброя, воно може використовуватися як у мирних, так і в воєнних цілях. Словом можна не тільки дошкулити супернику, але й сильно вразити його. Після серйозної сварки ми завжди дуже переживаємо, а якщо сварка ця відбулася з близькою людиною, нам може й боліти. Звичайно, це не тілесний біль, бо ран на тілі сварка не лишає, але душу ранить. А якщо суперечка виникла на пустому, образили нас незаслужено, то душевні рани будуть глибокими, довго гоїтимуться. Погане слово може навіть убити, бо переживання після почутого можуть спричинити, наприклад, серцевий напад,ідо призведе до фатальних наслідків. Буває й так, що навіть правда, сказана кимось, виявляється настільки гіркою, що слабка людина може навіть спробувати вчинити самогубство.