Весна - вона пробуджує у наших душах найщиріші та найніжніші почуття. Весна - найпрекрасніша та найочікуваніша пора року. Пташки радіють теплу навесні. На водоймах тане лід, сніги поступово тануть, починає пробиватися перша весняна яскраво-зелена трава, бруньки набухають , розквітають перші тендітні квіти, з гір біжать гуркітливі струмки, звідусіль, чути спів пташок. Настала весна – одна з найпрекрасніших пір року, оспівана письменниками та митцями.
Весняне небо – блакитне, бездонне та чисте, і по ньому пливуть білосніжні хмаринки. Весною все навколо нас наповнюється звуками, кольорами, запахами, ароматами і нам стає на душі весело. Звідусіль чутно спів птахів, що повертаються із далеких країв і, здається, зараз розповідають однин одному свої пригоди. Всюди розпускаються весняні квіти – перші фіалки, проліски та кульбаби. Весняний ліс – це надзвичайне за своєю красою та чарівністю місце! У легких ароматах квітів вирізняється перша весняна трава, дерева стоять, неначе закутані в легкому пахучому тумані. Особливо нам до душі, коли розквітають яблука та персики, їхні квіти неначе вирізняються з-поміж інших.
Объяснение:
Прийшла весна. Птахи, повертаючись із далеких країв, віталися з рідною землею. Усе навколо ожило, цвіло, буяло. Земля, що вчора виглядала білою пустелею, нині нагадувала казковий зелений килим, увінчаний ранніми квітами. Дерева, вкриваючись пишним цвітом, мрійливо погойдували вітами. Весняне сонце, зігріваючи весь простір, кидало на землю ніжні промені, що сріблом переливалися на хвилях маленького струмочка. Усе навкруги наповнилося незвичайним духом відродження, оновлення. Природа, ніби повноводна ріка життя, невпинно і стрімко розвивалася розкішшю свого багатства, мудрості, краси. Всі люди стояли, як вкопані познімавши шапки. Жінка, схрестивши руки на грудях, боязко озирнулась. А в катразі, прихилившись до дерева, щось майструє дід. Він показав на підлітка, який, відійшовши на сторону, подивився трохи і зник. Пес дивився на малясник зосереджено, з блисками жадоби в гаслих очах, нашорошивши вуха. Жадібно їли всі, бравши тремтячими руками вже тільки бліді і приречені привиди.
Відокремлені обставини: повертаючись із далеких країв, вкриваючись пишним цвітом, зігріваючи весь простір, познімавши шапки, схрестивши руки на грудях, прихилившись до дерева, відійшовши на сторону, нашорошивши вуха