Матусина пісня супроводжує нас від народження й впродовж усього життя. Маленькими ми слухаємо «Люлі, люлі, прилетіли гулі», «Ходить сон коло вікон». Ми підростаємо, і наші матусі навчають нас співати: «Ходить гарбуз по городу». Особливо подобається «Гей, у лузі червона калина». Це вже не просто пісні, а пісні, що стали історією. Кожна пісня має свою історію, як кожна людина має свою біографію; вони цікаві, захоплюючі й неповторні.
Це не означає, що я не люблю сучасну музику й сучасних співаків. Я із задоволенням слухаю Т. Петриненка, С. Вакарчука, О. Пономарьова. Та мамина пісня — рідна й мелодійна, лишається на все життя першою й найкращою.
Новий президент України погарантував нам, що все змінеться на краще. Я гарантую матусі, що завтра помию посуд.
Він профорсував усі події. В дворі, у лузі, на лану весна форсує посівну.
Тієї самої ночі він зателеграфував у різні сторони. Наталка телеграфує свою бабусю про новини на вулиці, яка сидить вдома під час карантину.
Нас заатакували сніжками з двох боків. "Я атакуватиму з цього місця",- сказав Павло.
Вона перенаслідувала характер своєї матері. Потрібно наслідувати вчинки відомих нам героїв.
Объяснение: