Із малечку в словах рідної мови людина відкриває для себе великий і чарівний світ життя. Мова — це безцінний скарб народу, надбаний тисячоліттями. У ній відбито його характер, історію, звичай, побут. Як найдорожча спадщина, як заповіт поколінь передається нащадкам любов до свого народу, до рідної мови. Людина може покинути Батьківщину і не чути більше рідної мови, але у підсвідомості залишаться колискові, які виспівувала мати, перші враження, добуті тільки цією, єдиною і неповторною, мовою. Мовою, якою говорили діди й прадіди, з любов'ю до якої дитина з'являється на світ.
Люди, які забувають і зневажають рідну мову, гідні тільки жалю. Самі не розуміючи, що коять, вони зазнають непоправної втрати, стають на шлях найбільшого злочину проти культури всього людства, бо народ може відбудувати все: господарство, добробут, — але мову відновити не може. Нація зникає, настає її історична смерть
Объяснение:
Ось і закінчилось спекотне літо. З дерев опадає різнокольорове листя: жовте, червоне, жовтогаряче, а міцями ще зелене..Дні стають коротшими, а ночі довшими. Пташки починають відлітати на південь,шукаючи собі там теплішої долі. Дуже сумна, але по своему прекрасна пора - золота осінь.
Знову пожовтіло, пооблітало з дерев листя. Воно встеляє жовтим килимом замлю, тихо шурхотить під ногами. На небі повисли важкі сірі хмари. Сонце старається продертись крізь них, посилає лагідні промінчики на землю. Але хмари не здаються, вони все більше скубчюються, поки сонечко зовсім не сховається. Перші дощові краплі падають на землю. Настала осінь.
Объяснение: