М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Виберіть рядок, у якому є непряма мова (окремі розділові знаки пропущено). Виберіть одну відповідь: a. Коло дивлюсь туди он, на захід, іноді чомусь так сумно-сумно стає, говорила Маша. (О.Гончар) b. Чого зажурився, мій любий козаче - питає дівчина вродлива. (Леся Українка) c. Варвара запитала начальника, чи можна послати телеграму додому: у неї там занедужала мати. (Л.Первомайський)

👇
Открыть все ответы
Ответ:
nastia295
nastia295
31.05.2023
Як відомо, історія не любить слова "якби". Історики говорять так: "Це було, воно стало причиною того, що...".
Але порушимо це правило й спробуємо уявити, що могло б статися з нашим народом, якби не було Запорозької Січі. Очевидно, тоді б зовсім не стало України, не стало б українського народу, як не стало на землі багатьох племен і народів, їх розтерзали вороги, розтоптала жорстока дійсність.
Наш народ існує, тому що його оборонили й відстояли мужні лицарі Запорожжя. Наперекір усім обставинам вони вибороли нам право жити на своїй землі і бути українцями.
І як буває прикро, що ми чуємо про воєнне мистецтво римських легіонерів і не маємо уявлення про ратну майстерність запорожців. Знаємо про подвиги Ганнібала і не знаємо про подвиги Самійла Кішки, Петра Сагайдачного чи Івана Сірка. Захоплюємося подвигом спартанців біля Фермопілів і не знаємо про подвиг козаків під Берестечком...
Історією треба не просто цікавитись, її треба досконало знати. Бо історія — не просто минуле народу, це його жива душа. Ось чому той, хто не знає історії, ніколи не зрозуміє свого народу.
4,6(28 оценок)
Ответ:
zorohast
zorohast
31.05.2023

Жартівлива розповідь про комп’ютер

На одному, заваленому всякими дрібницями, столі жив собі старенький Комп’ютер, якого я просто називав Комп. Він був дуже стомлений і виснажений працею, майже весь зелений від неї. Ось одного разу він перестав мене слухатись, щось бубнів собі, бубнів, а на мої запитання нічого не відповідав.

Спочатку я подумав, що все це через сміття навколо Компа, тому я прибрався і зробив йому навіть чашечку кави. Але він все одно не хотів зі мною розмовляти. Потім я подумав, що щось трапилося з його доброю помічницею Клавою, але вона не знала, чому Комп перестав слухатися. Тоді я підійшов до його приятеля Принтака, але і він зовсім не володів інформацією.

Я засмутився, що ж тоді робити. Може треба добавити вітамінів в його денний раціон, може гігів не вистачає? А може він з глузду з’їхав та в нього його вінда полетіла? Що я тільки не перепробував – нічогісінько не допомагало.

О, ідея! Я повинен у нього попросити вибачення. Я так і зробив, перепросив його, перевантажив – і  все знову запрацьовало! Відтоді я зрозумів, що й Компу потрібна невелика відпустка та відпочинок.

4,5(3 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ